Еріх Кюленталь (; 13 жовтня 1880, Шпандау — 19 жовтня 1958, Мюнхен) — німецький офіцер і дипломат, генерал артилерії запасу вермахту.

Біографія 1 жовтня 1899 року вступив в 2-й рейнський польовий артилерійський полк №23 Прусської армії. З 1905 року — ад'ютант 2-го батальйону свого полку. З 1 жовтня 1910 по липень 1913 року навчався у Військовій академії. 10 вересня 1913 року відряджений у Великий Генштаб. З 1 серпня 1914 року — командир роти свого старого полку. З лютого 1915 року служив в штабі 16-ї піхотної дивізії. З 12 березня 1918 року — 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) в штабі 204-ї піхотної дивізії.

З 10 січня 1919 року — офіцер зв'язку при імперському комісарі окупованої Рейнської області. З 1 жовтня 1923 року служив в штабі 3-ї дивізії. З 1 лютого 1926 року — командир 4-го дивізіону 3-го артилерійського полку. 1 березня 1928 року переведений в Імперське військове міністерство, 1 квітня 1929 року очолив відділ T3 (статистика). З 1 листопада 1930 року — керівник артилерійських частин 6-го військового округу. З 1 грудня 1931 року — начальник штабу 2-го групового командування в Касселі. З 1 лютого 1933 року служив в штабі 1-го групового командування. З 1 квітня 1933 року — військовий аташе в Парижі. 30 вересня 1938 року відправлений в командний резерв ОКГ. 30 листопада 1938 року звільнений у відставку.

В 1939 році прийняв на себе обов'язки зондерфюрера абверу в Іспанії і очолив реферат в районі Мадрида, який очолював до кінця Другої світової війни. В 1946 році повернувся в Німеччину.

Звання

Фанен-юнкер (1 жовтня 1899) Фенріх (29 січня 1900) Лейтенант (18 січня 1901) Оберлейтенант (18 жовтня 1909) Гауптман (19 грудня 1912) Майор (15 липня 1918) Оберстлейтенант (1 квітня 1925) Оберст (1 березня 1928) Генерал-майор (1 жовтня 1931) Генерал-лейтенант (1 жовтня 1933) Генерал артилерії запасу (30 листопада 1938)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами і дубовим листям Ганзейський хрест (Гамбург) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Література

Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 7: Knabe–Luz. Biblio Verlag, Bissendorf 2004, ISBN 3-7648-2902-8, S. 275–276.

Посилання

Біографічні дані.

Примітки