Університет Перуджі (, , скорочено UniPG) — державний університет в Італії, заснований 1308 року. Один із найстаріших університетів Італії та Європи.
Історія Університет засновано 8 вересня 1308 року папською буллою Super specula Папи Климента V. Вже з початку XIII століття в Перуджі діяли школи медицини та права, підтримувані місцевою комуною. До 1300 року засвідчено існування кількох universitates scholarium. Відомий юрист Якопо да Бельвізо викладав тут у 1316–1324 роках.
У 1318 році Папа Іван XXII надав університету право присуджувати ступені з цивільного та канонічного права, а 1328 року — також у медицині та вільних мистецтвахGiuseppe Ermini. Storia della Università di Perugia… —P. 15.. У 1355 році імператор Карл IV надав університету імперський статус.
У 1362 році кардинал Нікколо Капоччі заснував Collegium Gregorianum (пізніше — Стара Сапієнца). У 1371 році Папа Григорій XI визнав богословський факультет університетом Studium Generale; його ліквідували у 1811 році, а майно передали університету.
У 1426 році з ініціативи єпископа Бенедетто Гвідалотті засновано Колегіум Святого ЄронімаGiuseppe Ermini. Storia della Università di Perugia… —P. 35..
У 1798 році університет перенесено до колишнього монастиря Монте Морчіно. Бібліотека університету налічує понад 200 000 томів, зокрема стародруки, переважно з ліквідованих чернечих орденівUmbria. — Milano: Touring Club Italiano, 2004. — P. 144..
У 1829 році відбулася інтеграція з Новою Сапієнцою, безкоштовним гуртожитком для незаможних іногородніх студентів. Після реставрації Папа Пій VII відновив її як Collegio Pio, а Лев XII у 1824 році зробив головним університетським колегіумом.
Серед відомих випускників — Папа Юлій III, святий Джованні да Капестрано, Чезаре Борджіа.
Після об'єднання Італії у 1860 році університет підпорядковано міському управлінню. У 1930-х, за ректорства Паоло Орано, створено нові факультети: політичних наук, ветеринарії, хімії, аграрних наукGiancarlo Dozza. Università di Perugia sette secoli di modernità 1308—1976… — P. 41..
За ректорства Джузеппе Ерміні (1945—1976) відкрито факультети: природничих наук (1957), гуманітарних наук (1958), педагогіки (1965), інженерії (1968), економіки (1969).
У січні 2024 року університет став другим в Італії, який отримав квантовий комп'ютер.
Символіка Офіційний герб університету зображує святого Ерколано (на синьому тлі) — покровителя Перуджі, та грифона (на червоному тлі) — символ міста. Герб символізує церковну та світську владу, що сприяли розвитку університету у Середньовіччі.
Сучасна кругла емблема містить напис Studium Generale Civitatis Perusii A.D. MCCCVIII.
Структура Центральна адміністрація розташована в Перуджі. Філії працюють у містах Ассізі, Фоліньйо, Нарні, Терні.
Департаменти (з 2013 року) Після набуття чинності реформою Джельміні, з 1 січня 2013 року університет поділено на чотирнадцять департаментів. Хімії, біології та біотехнологій Економіки Філософії, соціальних, гуманітарних наук і педагогіки Фізики та геології Юриспруденції Інженерії Цивільної та екологічної інженерії Філології: мови, літератури, античні та сучасні цивілізації Математики та інформатики Медицини і хірургії Ветеринарної медицини Аграрних, харчових та екологічних наук Фармацевтичних наук Політичних наук
Медіа Radiophonica — офіційна онлайн-радіо та телевізійна платформа університетів Умбрії. Заснована 2008 року за підтримки регіону Умбрія, ADISU та культурної асоціації L'Officina Musicale. Член мережі RadUni.
Ректори (з 1854 року)
Леонардо Бонфільйо Мура (1854—1858) Еміліо Барбанера (1860—1861) Джованні Пеннаккі (1861—1883) Карло Ноттарі (1883—1884, в. о.) Руджеро Тореллі (1884—1885) Джузеппе Беллуччі (1885—1890) Торелло Тіччі (1890—1894) Густаво Пізенті (1894—1896) Торквато Кутурі (1896—1898) Джузеппе Беллуччі (1898—1902) Ічіліо Тардуччі (1902—1904) Джузеппе Беллуччі (1904—1906) Ічіліо Тардуччі (1906—1908) Манфреді Сьотто Пінтор (1908—1909) Умберто Россі (1909—1911) Емануеле Селла (1911—1912) Оскар Скалванті (1912—1914) Бенвенуто Піццорно (1914, в. о.) Раффаелло Сільвестріні (1914—1916) Карло Кассола (1916) Анджело Крісцуолі (1916) Ісідоро Ла Лумія (1917—1921) Джуліо Трінчі (1921—1922) Умберто Россі (1922) Анджело Крісцуолі (1923—1924) Едоардо Томмасоне (1924—1926) Освальдо Поліманті (1926, в. о.) Сержо Панунціо (1926—1928) Ланчотто Россі (1928—1930) Леонардо Домінічі (1930—1935) Паоло Орано (1935—1944) Джузеппе Ерміні (1944—1945, комісар і проректор) Джузеппе Ерміні (1945—1954) Карло Фушіні (1954—1955) Джузеппе Ерміні (1955—1976) Джанкарло Доцца (1976—1994) Джузеппе Кальцоні (1994—2000) Франческо Бістоні (2000—2013) Франко Моріконі (2013—2019) Мауріціо Олівієро (2019-2025) Массіміліяно Маріанеллі (з 2025) </div>
Див. також Список найстаріших університетів
Примітки
Джерела Umbria. — Milano: Touring Club Italiano, 2004. Giancarlo Dozza. Università di Perugia sette secoli di modernità 1308—1976. — Perugia: Delta, 1991. Giuseppe Ermini. Storia della Università di Perugia. — Bologna: Zanichelli, 1947. Clemente Fusero. Cesare Borgia. — Milano: Dall'Oglio, 1958. I Rettori dall'unità d'Italia a oggi // l'Università, XXV, n. 2. — Perugia: Università degli Studi di Perugia, marzo/maggio 2007, p. 2.
Посилання Офіційний сайт Університету Перуджі University of Perugia // Enciclopedia Britannica University of Perugia // Catholic Encyclopedia