Костянти́н Тимофі́йович Бо́ндарев (, Російська імперія — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, вчений, організатор скляної промисловості. Доктор технічних наук (1970).
Життєпис Народився в родині скловара. У 1933 році закінчив скляний технікум у місті Костянтинівці Донецької області.
З 1933 року працював на заводі «Автоскло» в місті Костянтинівці, де керував зміною в цеху з вироблення листового скла на машинах Фурко. Потім — головний інженер заводу «Автоскло». Без відриву від виробництва закінчив інститут. У 1937 році брав участь у створенні рубінового скла для червоних зірок на вежах Московського Кремля. Член ВКП(б).
У 1940—1941 роках — директор заводу «Автоскло» в місті Костянтинівці Сталінської області, у серпні 1941 року керував його евакуацією в місто Сухий Лог Свердловської області. У 1941—1942 роках — директор заводу в Сухому Лозі. У 1943—1946 роках — директор Литкаринського заводу дзеркальних відбивачів (Завод № 233 Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР).
Після німецько-радянської війни повернувся до міста Костянтинівки Сталінської (Донецької) області. З 1946 до 1965 року працював директором костянтинівського заводу «Автоскло». У 1962 році з його ініціативи при заводі на базі експериментального цеху створено науково-дослідний інститут НДІ «Автоскло», яким він сам керував за сумісництвом.
У жовтні 1965 — вересні 1968 року — 1-й заступник міністра промисловості будівельних матеріалів УРСР.
З 1968 року — директор Державного проєктного і науково-дослідного інституту «Діпроскло» (Державного інституту скла) в Москві.
Автор більш ніж 300 друкованих праць (монографій «Скло в будівництві», «Шлакосіталли в будівництві», «Листове поліроване скло»), в тому числі 97 винаходів. Протягом багатьох років співпрацював із журналом «Скло та кераміка», а також входив до його редакційної колегії.
Помер 1979 року в Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі Москви.
Нагороди та відзнаки орден Леніна орден Вітчизняної війни ІІ ст. (1945) два ордени Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі Сталінська премія ІІІ ст. (1948) — за розробку та впровадження швидкісних методів витягування шибки на машинах Фурко та способу тонкошарового завантаження шихти в скловарні печі, що забезпечують значне збільшення виробництва скляних заводів Сталінська премія ІІІ ст. (1952) — за розробку та широке впровадження серії флюсів для автоматичного зварювання Ленінська премія (1963) — за створення нових конструкційних матеріалів (шлакосітал).
Примітки
Джерела Выдающиеся личности: Памяти К. Бондарева