Олег Васильович Валеню́к (29 травня 1964, Долина — 6 серпня 2012, Торонто) — український і канадський художник; член Спілки художників України з 1995 року та Української спілки образотворчих мистців Канади з 2006 року. Чоловік художниці Наталії Валенюк.
Життєпис Народився 29 травня 1964 року в місті Долині Івано-Франківської області (нині Україна). Упродовж 1979—1983 років навчався в Ужгородському училищі прикладного мистецтва, в якому його викладачем малюнку був Василь Петрецький, а художньої обробки металу — Іван Маснюк.
Протягом 1983—1985 років проходив строкову службу у лавах Радянської армії. У 1986 році вступив на відділення моделювання та обробки шкіри Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, водночас працював художником-оформлювачем в художній майстерні. У 1987 році перевівся на керамічне відділення. Був учнем Тараса Драгана, Тараса Левківа, Валерія Дем'янишина. 1993 року захистив дипломну роботу: набір жіночих прикрас «Дохристиянські мотиви» (керівник Тарас Янко, оцінка — відмінно).
У 1993—1999 роках викладав у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Костюшка, 4. У 2000 році емігрував до Канади, оселився у Торонто, працював як дизайнер та маляр.
Помер у Торонто 6 серпня 2012 року.
Творчість Працював у галузях графіки, станкового та монументального живопису.
Офорти
«Катаклізм» (1993); «Забуті обереги» (1994); «Ідол» (1994); «Час» (1995); «Стан» (1997); «Кам'яні вітрила»; «Гірські вітри»; «Місячне сяйво»; «Малинова гора»; «Жертвоприношення»; «Пташина гора»; «Скіфи».
Живописні полотна
«Лабіринт» (2006); «Джерело цивілізації»; «Соняшник І, ІІ і ІІІ»; «Покрова»; «В'їзд в Єрусалим»; «Родина»; «Крила Ангела»; «Калина»; «Яблуневий цвіт»; «Квіти»; «Сад»; «Ангел»; «Філософія життя».
Монументальний живопис
розписи у 2003—2004 роках у церкві святої Покрови у Торонто; розписи в Українській греко-католицькій церкві святого Михайла.
Спільні роботи з Наталею Валенюк
іконостас для Української греко-католицької церкви святого Василія в Едмонтоні (позолота дружиною); дизайн приміщень і розпис бенкетного залу «Тризуб» в домівці УНО, її бібліотеки та вестибюлю зі скіфськими мотивами; розписи бенкетного залу «Княжий Двір»; розписи головного бюро офісу Images 2000; розписи мисливської кімнати Smoking Room у маєтку Casa Loma; розписи у приватних резиденціях.
Співпрацював з театром «Заграва», виконавши декорації для вистави «Бояриня».
Брав участь в українських національних та міжнародних художніх виставках в Югославії, Великій Британії, Іспанії, Норвегії, Канаді, Швеції, Японії, Болгарії, Франції, Польщі, Словенії. Персональні виставки відбулися у Торонто у 2000 (галерея Канадсько-української мистецької фундації) та 2001 роках.
Твори зберігаються в приватних колекціях в Канаді.
Відзнаки, нагороди Почесна грамота Міністерства культури України; Почесна грамота Спілки театральних діячів України (2003; нагороджений під час святкування 50-ліття з часу заснування Українського драматичного театру «Заграва» в Торонто (Канада)).
Примітки
Література