«Дельфіно» () — військовий корабель, дизель-електричний середній крейсерський підводний човен типу «Скуало» Королівських ВМС Італії часів Другої світової війни. «Дельфіно» був закладений 27 жовтня 1928 року на верфі компанії CRDA у Монфальконе. 15 січня 1930 року він був спущений на воду, а 11 жовтня 1930 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.
Історія служби Після введення в озброєння човен здійснив два тривалих рейси; до Чорного моря в 1933 році та до східного Середземномор'я в 1934 році. У грудні 1936 року він патрулював східне узбережжя Іспанії під час громадянської війни в Іспанії, здійснивши один невдалий напад на торгове судно. У 1937 році, після Другої італо-ефіопської війни, «Дельфіно» відправили для операцій у Червоному морі, а наступного року він повернувся до Мессіни.
Після вступу Італії у Другу світову війну в червні 1940 року «Дельфіно» діяв в Егейському морі. 15 серпня 1940 року човен був залучений у ганебний інцидент, під час якого він торпедував і потопив на той час нейтральний корабель Elli, який стояв на якорі біля Тіносу, відвідуючи святкування Дів Марії як почесна варта. Греки були стурбовані тим, що старий модернізований легкий крейсер/мінний загороджувач Elli буде вразливим після низки неспровокованих бомбардувань італійської авіації на грецькі військово-морські судна протягом того літа. За словами міністра закордонних справ Італії графа Чіано, напад, здійснений за наказом Муссоліні, мав на меті залякати греків, які були нейтральними на той час, але, з огляду на попередні напади, нещодавно (квітень 1940) прийняли британські гарантії проти Осі. Італійський уряд спростував звинувачення Греції в організації атаки, але греки знайшли фрагменти торпед і довели, що вони були італійського походження. Італійці, у свою чергу, звинуватили англійців у тому, що вони атакували торпедами, купленими ще до війни. Операція лише об'єднала греків, зміцнивши їхню рішучість на ультиматум Італії, який вона висунула через два місяці (28 жовтня). Після війни, коли Греція отримала легкий крейсер типу «Дука д'Аоста» «Еудженіо ді Савойя» як військові репарації, його перейменували на «Еллі».
23 березня 1943 року «Дельфіно» затонув через годину після виходу з Таранто після зіткнення з ескортним судном, втративши в морській аварії 28 членів екіпажу.
Див. також Ro-58 К-22 (1940) HMS Tigris (N63) Saukko (підводний човен) Phénix (Q157) U-1013
Примітки Виноски
Джерела
Література Brescia, Maurizio (2012). Mussolini's Navy: A Reference Guide to the Regina Marina 1930–45. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-544-8. Giorgio Giorgerini Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi. — Mondadori, 2002. — 709 с. — ISBN 978-8804505372 Italian Warships of World War II, Fraccaroli Aldo, Ian Allan Ltd., 1968, SBN 7110 0002 6
Посилання Sommergibile «DELFINO» (2°)