Центральне нагір'я (, з ) — у минулому регіон у південній частині В'єтнаму. Межує з Камбоджею та Лаосом. До нього входять провінції Даклак, Дакнонг, Зялай, Контум і Ламдонг.
Значна частина населення регіону складається з етнічних меншин, таких як монтаньярди, мионги, тхай та хоа. Під час війни у В'єтнамі американські війська намагалися зберегти територію під впливом Південного В'єтнаму, насамперед шляхом вербування корінних народів до Групи цивільної нерегулярної оборони (CIDG).
Сьогодні роль центру регіону поділяють міста Буонматхуот як найбільше та Далат як туристичний центр.
Нагір'я відіграє важливу роль у зовнішній торгівлі В'єтнаму, особливо як регіон вирощування кави. Крім того, тут виощують інші фрукти та овочі, які рідко зустрічаються в Південно-Східній Азії, такі як полуниця, виноград, практично всі види капусти, артишок та спаржа.
12 червня 2025 року регіон було об'єднано з регіоном і отримав назву Центральне нагір'я та Південь Центрального узбережжя або скорочено Південь Центрального В'єтнаму.
Географія Центральне нагір'я — це низка плато, що межує з нижньою частиною Лаосу та північно-східною Камбоджею, а саме: плато Контум з середньою висотою 500 м, плато Конплонг (Мангден), плато Конханинг, плато Плейку (800 м), плато Мдрак (500 м), плато Даклак (800 м), плато Мононг (800—1000 м), плато Ламв'єн (1500 м) і плато Зілінь (900—1000 м). Всі ці плато розташовані на схід від Аннамського хребта.
Центральне нагір'я здебільшого дренується притоками Меконгу. Річка (Сесан) дренує північну частину нагір'я, а річка Срепок — південну. Від східного краю нагір'я до в'єтнамського узбережжя протікає низка коротших річок.
Регіон можна розділити на три субрегіони за топографічними та кліматичними характеристиками, а саме: Північ () — включає провінції Контум і Зялай, Центр () — охоплює провінції Даклак і Дакнонг, та Південь (Nam Tây Nguyên) — провінція Ламдонг. Центр має меншу висоту над рівнем моря і, відповідно, вищу температуру, ніж інші два субрегіони.
Примітки