Катастрофа дирижабля Pax — вибух дирижабля , який стався в Парижі 12 травня 1902 року, у результаті чого загинули бразильський винахідник і французький механік .

Історія

Передумови Дирижабль Pax мав об'єм 2000 м3, довжину 30 м, гондолу 30 м завдовжки і вагу 2000 кгhttps://memoria.bn.gov.br/DocReader/DocReader.aspx?bib=030015_02&pesq=%22Dirigivel%20Pax%22&pasta=ano%20190&hf=memoria.bn.br&pagfis=3465. Його винахідник, Аугусто Северо, уже 20 років вивчав повітроплавання і вклав усі свої статки у дирижабль Pax. [Спочатку дирижабль мав бути оснащений електричним двигуном, але через час, який знадобився б на його розробку, і зобов'язання повернутися до Бразилії, щоб завершити свій парламентський термін, Северо вирішив наслідувати приклад Альберто Сантос-Дюмона і обладнати дирижабль бензиновими двигунамиhttps://memoria.bn.gov.br/DocReader/DocReader.aspx?bib=138924&pesq=%22Dirigivel%20Pax%22&pasta=ano%20190&hf=memoria.bn.br&pagfis=1972, хоча лише за п'ять днів до польоту він ще вагався щодо того, чи варто їх використовувати.

Побудова дирижабля завершилася за два тижні до дня аварії. Його тестування відбувалося на землі 4 травня 1902 року в парку Вожирар у складних погодних умовах. Результати були задовільні, і це спонукало винахідника здійснити пілотований політhttps://memoria.bn.gov.br/DocReader/DocReader.aspx?bib=229644&Pesq=%22Emmanuel%20Aimé%22&pagfis=15197.

Несприятлива погода, яка встановилася у наступні дні, ускладнила подальші тестування, але опівночі 12 травня Северо почав надувати кулю, завершивши цей процес о 5 ранку. Перед початком польоту Северо оголосив, що Бразилія дізнається про його успіх у річницю Золотого закону, і представив плани побудови дирижабля з назвою «Ісус», який мав бути 100 м завдовжки і на якому він мав намір перетнути Атлантику. Щоб знизити вагу дирижабля, Северо залишив на землі Альваро Рейса і взяв у повітря лише свого механіка, 28-річного , який раніше ніколи на дирижаблях не літав.

Упродовж 20 хвилин Северо літав на дирижаблі, прив'язаному до землі, випробовуючи його маневреність. Потім він приземлився, поспілкувався з друзями й родиною, а о 5:25 ранку продовжив політhttps://memoria.bn.gov.br/DocReader/DocReader.aspx?bib=229644&Pesq=%22Emmanuel%20Aimé%22&pagfis=15197. Цього разу дирижабль уже не був прив'язаний, і Северо з великими труднощами утримував контрольований політ. Дирижабль тричі скидав баласт, піднявся на висоту 350 м, але мав труднощі в боротьбі з вітром, через що робив кола діаметром від 100 до 150 м. Протягом 15 хвилин Северо намагався зберігати контроль над дирижаблем, але в таких умовах 40-сильний двигун виявився недостатньо потужним.

Вибух Дирижабль Pax вибухнув 12 травня 1902 року о 5:40 ранку. Спочатку полум'я вирвалося з двигуна, а згодом охопило весь літальний літак. Уламки впали навпроти будинку № 79 на Мейн-авеню. Гондола, у якій перебували пілоти, пробила стелю й зупинилася в спальні подружжя. Ліжко розташовувалося на протилежному боці кімнати, що врятувало життя мешканцям, які в цей момент спалиhttps://memoria.bn.gov.br/DocReader/DocReader.aspx?bib=029033_08&pesq=%22Georges%20Sachet%22&pasta=ano%20190&hf=memoria.bn.br&pagfis=3571. Обидва аеронавти загинули.

Причини аварії Полковник Ренар невдовзі після вибуху висловив думку, що причиною аварії стало використання двигуна внутрішнього згоряння. вважав, що механічні частини були перекручені і вогонь перейшов з карбюратора на резервуар, а звідти на клапан випуску газів. Астроном Альбер Шарбоно (Albert Charbonneaux) з обсерваторії Мёдон досліджував уламки і, серед іншого, вказав причиною катастрофи коротке замикання в електричній частині двигуна.

Альберто Сантос-Дюмон вважав необачним розміщувати двигуни так близько до кулі, але спочатку не вірив, що причиною аварії були вони. Він вказав, що працював лише один із двох клапанів над другим двигуном, а другий повітроплавець закрив воском, і що в умовах польоту куля не витримала внутрішнього тиску. Головною помилкою, на його думку, було те, що повітроплавці, помітивши, що дирижабль піднімається, скинули баласт, і через це той почав підніматися ще швидше.

У статті, опублікованій у вересні того ж року, Сантос-Дюмон зазначив, що двигун розташовувався лише в трьох футах (приблизно один метр) від оболонки, що підвищувало ризик аварії. Науковий комітет Французького аероклубу врешті-решт вирішив, що аварія сталася через близькість двигуна до випускного клапана кулі, і що за такої конструкції Pax не допустили б до змагань аероклубу.

Наслідки Обидва аеронавти отримали надзвичайно важкі травми. Аугусто Северо помер через кілька секунд після зіткнення. Його тіло забрали з ангара додому о 9 ранку того ж дня, тоді як тіло Саше залишалося у відділку поліції до приїзду його матері.

Невдовзі навколо уламків дирижабля зібралися глядачі. П'ятдесят поліцейських перекрили вулиці, потім полковник Ренар переніс залишки дирижабля назад до ангара. , колишній міністр транспорту, надіслав президентові Кампусу Салесу телеграму з проханням, щоб Конгрес проголосував за покриття витрат на похорон Северо і призначив пенсію його вдові. На місце катастрофи прибула вся французька авіаційна спільнота, а комітет Французького аероклубу приніс свої співчуття вдові Аугусто Северо.

Перед перевезенням до Бразилії труну 17 травня 1902 року передали на кладовище Пассі в Парижі. Тіло Аугусто Северо прибуло до Ріо-де-Жанейро 17 червня і наступного дня було поховане за участю президента Кампоса Саллеса. Ангар Северо в Парижі перейшов до іншого повітроплавця — .

Пам'ять У вересні 1902 року було ухвалено рішення назвати дві вулиці в Бразилії іменами повітроплавців. Наступного року на місці аварії було встановлено надгробок, а на кладовищі в Парижі — погруддя Аугусто Северо. Режисер Жорж Мельєс відобразив аварію у своєму короткометражному фільмі «»https://www.camara.leg.br/proposicoesWeb/prop_mostrarintegra;jsessionid=EBC6F7BBBD36BEF5ECAFCC1F18C8EF03.proposicoesWebExterno2?codteor=1817017&filename=Avulso+-PL+5244/2019. У 1903 році в Парижі відбулася панахида за загиблими. У 1952 році друзі бразильського винахідника провели вечір пам'яті. У 2019 році було внесено законопроєкт про внесення його імені до . Через 120 років після смерті, у 2022 році, останки Аугусто Северо перевезли з Ріо-де-Жанейро на його батьківщину — до міста Ріу-Гранді-ду-Норті.

Література

(Упорядковано за датою)

Примітки