Сенегамбійські мови (також відомі за традиційною назвою «північна гілка західноатлантичних мов», також помилково «атлантичні мови») — гілка атлантично-конголезьких мов, найбільш поширених у Сенегалі, півдні Мавританії, Гамбії, Гвінеї-Бісау та Гвінеї. До цих мов також входять мови кочівників-фульбе, що живуть у різних краях західного та центрального Сахеля. Найбільш поширена мова за кількістю населення — волоф, національна мова Сенегалу. Чотири мільйони людей говорять мовою волоф, як рідною, ще щонайменше кілька мільйонів — як другою мовою. Також є приблизно 13 мільйонів носіїв різних мов фульфульде, та понад мільйон носіїв мови серер. Виразна особливість сенегамбійських мов — відсутність тонів, що вирізняє їх з поміж майже всіх інших атлантично-конголезьких мов.

Класифікація Девід Сейпір у роботі 1971 року запропонував класифікацію західноатлантичних мов, пропонованої ним гілки нігеро-конголезьких мов. У його класифікації, північна гілка західноатлантичних мов здебільшого відповідає сучасним сенегамбійським мовам. Однак, у пізніших роботах стверджується, що західноатлантичні мови та їхні гілки — це радше географічна та типологічна класифікація, аніж генеалогічні групи. У єдиній пізнішій подібній роботі, (Segerer & Pozdniakov (2010, 2017)), південна гілка була виключена з класифікації. Решту мов (північна гілка/сенегамбійські) об'єднує відсутність тонів. Гілці серер-фульфульде-волоф властива мутація приголосних.

Серер та фульфульде поділяють суфікси іменних класів.

Деякі класифікації, зокрема класифікація Ethnologue 20, показують мову фульфульде як ближчу до волоф, аніж до серер, через помилку у першоджерелах.

Інститут еволюційної антропології Макса Планка класифікує сенегамбійські мови як північно-центральноатлантичні у своїй базі даних Glottolog.

Мутація приголосних Сенегамбійські мови відомі мутацією приголосних: приголосний на початку слова може змінюватись залежно від морфології, або синтаксису речення. Наприклад, у фульфульде початковий приголосний може змінюватись разом із граматичним числом: pul-loфульбе (одна особа)ful-ɓeфульбе (народ)guj-joкрадійwuy-ɓeкрадії

Іменні класи Визначальна риса західноатлантичних мов — їхня система іменних класів, що здебільшого подібна до класів інших нігеро-конголезьких мов, наприклад, мов банту. В більшості західноатлантичних мов, та й нігеро-конголезьких у цілому, іменні класи позначаються префіксами. Лінгвісти в цілому погоджуються, що ця система походить з нігеро-конголезької прамови. Однак, мови гілки фула-серер сенегамбійських мов натомість мають суфікси на позначення іменникових класів, або комбінації префіксів та суфіксів. Джозеф Грінберг вважав, що такі суфікси еволюціонували з самостійних , що йшли після самого слова та узгоджувались з іменними класами:

клас-іменник клас-детермінатив → клас-іменник-клас → іменник-клас

Порівняння лексики Порівняння базових слів сенегамбійських мов: Моваоковухонісзубязикріткровкісткадеревоводаім'я; прізвищеВолофbət / gətnɔɔpbakkanbəny / gənylämminygemminydɛrɛtyaxgarabndɔxtur; santСерерáŋgîtnɔ̂fɔ́nyîsányíìny (PL)ɗélémɔdônfo ʔɔl ɔlao hij ola / a kij akai ndaxar na / taxar kafɔ̂ːfîСінеṇgidnɔ̣fɲisɲiɲɗelɛmdɔ̣nfoʔyeʔkiʔyndaxarfofgɔ̣̀nФульфульде / Пуларyiit-ere / git-enow-ru / noppikin-al / kin-enyii-re / nyi’-eɗen-gal / -ɗehundu-ko / kundu-le; kara-hoʔyii ʔy-anʔyi-ʔ-al / ʔyiʔ-eleggal / leɗɗendiy-an / di’ein-nde / in-ɗe; yettoo-re / gettoo-jeНдутʔilnœfɲinsispɛɾɛmɓukɲifʔyokɪlɪlmɞloptiːСіліʔilnufɲinsispɛ̣ɾɛmɓuqɲifʔyoxkilikmoloptʰiːСафіxasnœfkiɲinsispɛʔdɛmŋgupɲifʔjɔxkidikmazuptikЛалаkɔsnɔfkumunsispeɾimkuːɲifʔyɔxkɛdɛkmusutɛːkНонkᵘasnɔfkumɞnsiːspɛfɛmkuɲifʎohkɛdɛkmᵘɔjuʔtekБаньюмci-gil / i-ci-nuf / xa-nyaŋkən / -əŋgu-rul / xa-bu-lemuc / i-bu-rul / i-mu-leengu-xuun / xa- / ba-, ku-ci-nɔ / mu-nnmu-nd / +-əŋgu-rɛt / xa-; ci-ram / nya-Кобіанаsi-ggih / nyi-si-nuf / ŋa-gu-nyikin / ŋa-bu-gees / ja-jaarum / a-a-cis / ga-sbu-heehgu-maab / ŋa-u-doʔ / dɛ-ma-leemgi-sɛh / ŋa-; gu-mantiinya / ŋa-Кассангаsi-gir / ga-, nyi-gu-nuf / ŋɔ-gu-nyikən / ŋa-gu-gees / ŋa-jaalumb / a-a-cis / ga-sbi-lɛrgu-maab / ŋa-gu-rien / ŋa-ma-yaabgu-sɛr / ŋa-; si-mbur / nyi-Коньягіì-ŋkə́ræ̀-nə̀f / væ̀-ì-cə̀l / wæ̀-sØ-bènyə́ / wæ̀-Ø-ryə̀w̃ / wæ̀-Ø-w̃ə̀s / wæ̀-#-sǽtØ-ỹə̀c / wæ̀-æ̀-tə́x / væ̀-wə-̀ŋkàù-w̃æ̀cə́ / wæ̀-mТендаa-ŋgəz / b+a-nəv / b+ɛ-cən / o-zyiŋga / ɔ-liw / o-de-tey / o-zɔ-zata-capar / b+ɛ-təɣ / ɔ-men (o-class)ɔ-wac / ɔ-m; zəc / o-cБедікngəsga-nəf / ba-e-cəl / ma-sgi-nyaŋga / ma-i-ɗem / mə-bə-məš / ma-ma-yelɛ-bɛʔy / Ø-mga-t / ba-tməŋgayatПаджадеm-aasako-nufanya-sɛnɛpe-nnyape-deemapa-mməsp-wadpe-jeerema-ttema-mbemiccБіафадаgərägə-nəfanya-sin / ba+cede / maa-sbu-deemamməsə / maa-mbwa-hannabu-jedäbu-r / maa-rma-mbiyagə-səttə; gə-gbanyi

Примітки

Джерела Sapir, David. 1971. "West Atlantic: An Inventory of the Languages, Their Noun-class Systems and Consonant Alternation". In Sebeok, ed, Current Trends in Linguistics, 7: Linguistics in Sub-Saharan Africa., 45–112. Mouton. Pozdniakov, Konstantin & Segerer, Guillaume (2017). "A Genealogical classification of Atlantic languages." (Draft) To appear in: Lüpke, Friederike (ed.) The Oxford guide to the Atlantic languages of West Africa: Oxford:Oxford University Press. Pozdniakov, Konstantin. 2022. Proto-Fula–Sereer: Lexicon, morphophonology, and noun classes. (Niger-Congo Comparative Studies 3). Berlin: Language Science Press. DOI: 10.5281/zenodo.5820515 . https://langsci-press.org/catalog/book/325. Open Access.