Піски глауконітові — гірничо-хімічна сировина, що містить глауконіт. Відомі як зелені піскиВ англомовній літературі вживають саме цей термін — Greensand (див. Tedrow, J. C. (2002). Greensand and greensand soils of New Jersey: a review (p. 40). чи пісковики зеленуватого кольору, які містять помітну кількість округлих зеленуватих зерен, що називаються глауконіямиТермін глауконія вперше визначили Одін і Летоль (Odin, G. S., & Letolle, R. (1980). Glauconitization and phosphatization environments a tentative comparison) для морських зелених відкладів. Див. дослідження щодо їхнього формування і типізації (López-Quirós, A., Escutia, C., Sánchez-Navas, A. et al. Glaucony authigenesis, maturity and alteration in the Weddell Sea: An indicator of paleoenvironmental conditions before the onset of Antarctic glaciation. Sci Rep 9, 13580 (2019). https://doi.org/10.1038/s41598-019-50107-1).. Мають промислове значення і використовуються як агрохімічна сировина (джерело калію для ґрунтів), сорбент, будівельний матеріал.

Поширення Родовища зелених пісків є в північній та західній Європі, в Північній Америці, південно-східній Бразилії та північній Африці. Добре відомими і важливими є зелені піски Верхньої і Нижньої зеленої пісковикової світи АнгліїІнформація Британської геологічної служби щодо Верхньої і Нижньої формації Грінсанд., які залягають в еоценових і крейдових осадових товщах, а також відклади на прибережних рівнинах штатів Нью-Джерсі В Нью-Джерсі знаходиться єдина діюча шахта зеленого піску в США. та Делавер у США. Хоча зелені піски зустрічаються у фанерозойських і пізньодокембрійських осадових відкладах, найпоширені вони в еоценових, кембрійських і крейдових породахOdin, G. S., ed. (1988). Green Marine Clays. Developments in Sedimentology. Vol. 45. Amsterdam: Elsevier. ISBN 978-0-444-87120-6..

В Україні відклади кварц-глауконітових пісків неогенової, палеогенової і крейдової доби поширені на території Волино-Подільської плити, Українського кристалічного щита та в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западиниБаран А. М. Особливості поширення глауконіту в Дніпровсько-Донецькій западині. Стаття 1. Палеозой-мезозойські відклади. Збірник наукових праць ІГН НАН України, том 13, 2020. С. 29-43. DOI: https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2020.220641.. Прогнозні ресурси глауконітів становлять приблизно 5 млрд тон Фосфорит- та глауконітовмісні відклади як сільськогосподарська сировина (на прикладі об'єктів центральних та західних областей України). Звіт про науково-дослідну роботу.. Відомі глауконітовмісні піски, поширені в басейні середньої течії Дністра в товщі нижнього сеноману. Вони залягають на глибинах від 0—5 до 8—16 м, інколи глибше. Потужність продуктивного пласта від 3—4 до 8—16 м. Прогнозні ресурси глауконіту Середнього Подністров'я становлять від 1 до 3 млрд т за середнього вмісту глауконіту 50—70 %. Поклади глауконітових пісків виявлено біля сіл Маціорськ, Браїлівка, Струга, Куча, Круті Броди та інших. На півдні Хмельницької області у Віньковецькому районі попередньо розвідано Карачаївське, в Ярмолинецькому — Адамівське родовища. У першому з них запаси пісків становлять близько 400 млн т, а вміст глауконіту 60—70 %. Запаси Адамівського родовища оцінюють у 30 млн т (вміст глауконіту до 50 %).

У межах Донбасу глауконітові породи поширені в Кальміус-Торецькій і Бахмутській котловинах, а також у Конксько-Ялинській западині, де вони приурочені до фосфатизованих відкладів верхньої крейди.

Склад і властивості Глауконітовмісні піски класифікують за складом і умовами формування. Виокремлюють піски із різним вмістом глауконіту, з фосфоритною складовою, оглинені, перехідні до інших різновидів порід. На Середньому Подністров'ї, залежно від вмісту глауконіту, виділяють глауконіто-кварцові, опало-глауконіто-кварцові та кварцово-глауконітові піски. Глауконіто-кварцові піски переважно різнозернисті, зелені, кількість глауконіту в них сягає 50 % об'єму породи. В опалово-глауконіто-кварцових пісках, що мають ясно-зелені, жовтувато-зелені і зеленуватожовті кольори, вміст глауконіту коливається від 10 до 30 %. Кварцово-глауконітові піски переважно темно-зелені або малахітово-зелені з вмістом глауконіту до 70 %. В південно-східних районах Поділля глауконітові піски містять перевідкладені фосфорити. Хімічний склад зернистого глауконіту Середнього Подністров'я такий: SiO2 (49—65 %), Al2O3 (5—9 %), Fe2O3 (15—23 %), MgO (3—5 %), K2O (~6 %), Р2О5 (0,05—1,2 %)див. Географія мінеральних ресурсів України. с. 319—320..

Використання Глауконітові піски використовують у таких основних галузях: в агропромисловому комплексі для виробництва калійно-фосфорних і мікроелементних добрив та мінеральних добавок до кормів усіх видів сільськогосподарських тварин і птиці. Розроблені на основі глауконіту добрива мають високу адсорбційну здатність стосовно йонів важких металів та радіонуклідів. Глауконітові концентрати можуть використовуватися у виробництві безхлорної нітрофоски (безхлорного калійного добрива), а також для покращення фізично-хімічних властивостей інших мінеральних добрив. Глауконітовий пісок є дієвим меліорантом, покращуючи агрономічні властивості ґрунтів Ходаківська О. В. та інш. Глауконіт як джерело мінерального живлення рослин. Землеробство. 2018. Вип. 2. С. 73-77.Хоп'як Н. А. Глауконіт (глауконітоліт): характеристика гігієнічних та екосорбційних властивостей (огляд). Довкілля та здоров'я. 2012. № 3. С. 65-73.; у будівельній промисловості для виробництва декоративних будівельних матеріалів і як компонент спеціальних цементів, у виробництві фарб як зелений природний пігментYuliia Trach et al.The Possibility of Implementation of West Ukrainian Paleogene Glauconite–Quartz Sands in the Building Industry: A Case Study. Sustainability 2023, 15(2), 1489; https://doi.org/10.3390/su15021489. ; в очисних технологіях як природний іонообмінник (поглинання важких металів, амонію, фосфатів) для очищення органічної олії та мінеральних мастил, питної води, стічних вод, промислових стоківБєлянська О. Р. та інш. Використання глауконіту в технології знешкодження рідких відходів коксохімічного виробництва. Вісник ХНТУ. 2023. № 4(87). https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.1.; в медицині та фармації як природний ентеросорбент для виведення токсинів із організмуNikolaevskiy, V.A. & Tanygina, E.D. (2022). Environmental and Medical Aspects of the Glauconite Application. Journal of Applied Solution Chemistry and Modeling. 11. 31-34. https://doi.org/10.6000/1929-5030.2022.11.07..

Див. також Осадові гірські породи Пісок Агрономічні руди Адсорбент

Примітки

Література Сивий М., Паранько І., Іванов Є. Географія мінеральних ресурсів України. Львів, Простір М. 2013. 684 с.

Посилання