Андріа́н Володи́мирович Володи́мирський (4 (16) квітня 1875, Липовець — 18 січня 1936, Ростов-на-Дону) — український вчений-дефектолог і лікар-психоневролог, доктор медицини (1905), професор (1923), один з активних ініціаторів становлення державної системи спеціальної освіти в Україні в першій половині ХХ сторіччя, учасник Першої світової війни.
Біографічні дані Народився 4 (16) квітня 1875 року в м. Липовці (нині селище) Вінницької області.
У 1900 році закінчив Університет святого Володимира у Києві, відтоді працював у клініці нервових захворювань.
З 1908 по 1914 — у Санкт-Петербурзькому психоневрологічному інституті, де у 1910 році заснував першу допоміжну школу.
З 1922 року — завідувач Кабінету індивідуальної педагогіки (Київ).
Помер 18 січня 1936 року в Ростові-на-Дону РСФСР.
Наукова робота Вивчав психологічну діяльність «аномальних дітей», зокрема здійснював порівняльне дослідження уваги і працездатності дітей глухих та з вадами слуху; питання ролі спадковості в розвитку дитини, впливу різних умов на її розвиток, врахування індивідуальних особливостей дітей у .
Співробітники кабінету Владимирський А. і Буркгарт Ю., називали навчально-виховні заклади для дефективних дітей закладами «індивідуального виховання», а їх самих «категорією індивідуального виховання». «Кабінет індивідуальної педагогіки — не є дослідна кафедра … — це виробничий осередок на цілком наукових підвалинах» — писав Буркгарт.
Активно пропагував ідеї створення допоміжних шкіл або класів в системі державної освіти, підготовки вчителів, здатних реалізувати лікувальні і педагогічні цілі в інтересах здоров'я, розумового, психічного, морального розвитку і навчання їх доступної праці. Зокрема, виступив на Третьому з'їзді вітчизняних психіатрів (27 грудня 1909 — 5 січня 1910). У доповіді «Завдання нервово-психічної гігієни сучасного педагогічного життя» вчений відзначав, що створення допоміжних шкіл і спеціальних класів сприятиме подоланню непосильності навчання і перевантаження учнів масової школи, наслідком яких на початку ХХ сторіччя були масові нервові захворювання і навіть самогубства.
Як керівник Київського лікарсько-педагогічного кабінету, брав активну участь в реорганізації дитячих будинків для глухих, сліпих і розумово відсталих дітей у такі типи спеціальних шкіл: дитячі будинки для аномальних дошкільників; школи з інтернатами і без них для дітей шкільного віку; школи з інтернатами і без них для дітей змішаного віку; допоміжні групи для дітей і підлітків при звичайних школах, а також у розробці положень про заклади для глухих, сліпих і розумово відсталих дітей (у 1926 році).
Основні праці За ЕСУ:
Школа природнього розвитку. — К., 1920; Перемога моменту в житті дитини. (До справи дитячої творчості). — К., 1925; Основи індивідуального поводження в нормі та ухилах. — 1927; Введение в прикладную рефлексологию. — 1927; К динамике педагогического процесса. — 1927.
Нагороди та визнання
Доповідь на у процесі якої вчений зупинився на характеристиці особистості аномальної дитини та особливостях її розвитку, супроводжуючи доповідь власними експериментальними експонатами, засвідчила актуальність експериментальних досліджень Володимирського і високу оцінку одержаних результатів, він був нагороджений медаллю.
Примітки
Джерела
«У 1900 закінчив мед. ф-т Київ. ун-ту, працював у вузах Києва, Ленінграда, Харкова, Ростова. Досліджував закономірності розвитку, виховання і навчання дітей з фізичними і психічними вадами. В. — один з ініціаторів розвитку вищої дефектологічної освіти в УРСР, вніс багато цінного в організацію на Україні спец. шкіл.» В. І. Бондар, В. В. Золотоверх. Володимирський Адріан Володимирович // Українська спеціальна педагогіка в персоналіях: навч. посіб. / За загальною редакцією В. І. Бондаря, В. М. Синьова. — Запоріжжя: Вид-во Хортицької національної академії, 2021. —С. 78—97. — 428 с. — ISBN 978-966-8157-87-5.
Література
Кабінет індивідуальної педагогіки в Києві / Проф. Владімірський //. Шлях освіти. — 1927. — № 10. — С. 144—147. Кабінет індивідуальної педагогіки Київської педологічної станції / Ю. Л. Буркгарт // Шлях освіти. — 1929. — № 8—9. — С. 155—164. Діяльність А. В. Володимирського на Україні / А.М. Гольдберг // Питання дефектології. Республіканський наук. метод. збірник. — Вип. 4. — 1969. — С. 52—62. Ярмаченко М. Д. Історія сурдопедагогіки. — К.: Вища школа, 1975. — 422 с. Внесок А. В. Володимирського у розвиток теорії і практики спеціальної психології / В.В. Золотоверх // Дефектологія. — 2005. — № 3. — С. 52—54.