Георгій Васильович Івановський (, місто Ржев, тепер Тверської області, Російська Федерація — , місто Сімферополь Автономної Республіки Крим) — радянський діяч, 1-й секретар Кримського обкому ВЛКСМ, начальник Кримського обласного управління культури. Депутат Кримської обласної ради депутатів трудящих.
Життєпис У 1934—1937 роках — токар по металу, майстер механічного цеху фабрики імені Ворошилова. У 1936 році вступив до комсомолу. У 1937—1938 роках — секретар комсомольської організації фабрики імені Ворошилова.
У 1938 році за відрядженням ЦК ВЛКСМ поїхав на будівництво судноремонтного заводу Головпівнічморшляху в Мурманську, був комсомольським організатором (комсоргом) будівництва, потім став 1-м секретарем Ленінського районного комітету ВЛКСМ міста Мурманська.
Член ВКП(б) з 1941 року.
З 13 липня 1941 року — у Радянській армії, учасник німецько-радянської війни. Закінчив Лепельське піхотне училище РСЧА, звідки відправлений на Калінінський фронт. Командував мінометною батареєю 168-го полку 24-ї Залізної стрілецької дивізії 3-ї Ударної армії, а потім під Сталінградом у складі 65-ї армії. Був поранений, після контузії сім місяців лікувався у військових госпіталях міста Омська. Комісований та звільнений зі служби 30 серпня 1943 року.
У 1944—1946 роках — слухач Центральної комсомольської школи при ЦК ВЛКСМ у Москві.
У 1946—1947 роках — секретар Кримського обласного комітету ВЛКСМ з пропаганди.
22 травня 1947 — 15 серпня 1949 року — 1-й секретар Кримського обласного комітету ВЛКСМ.
У вересні 1949 року зарахований слухачем Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б), тоді ж був виведений із членів Кримського обласного комітету ВКП(б) та з кандидатів у члени бюро Кримського обласного комітету ВКП(б). Незабаром виключений зі складу слухачів Академії суспільних наук у зв'язку «з вираженням політичного недовіри бюро Кримського обласного комітету ВКП(б)» («Ленінградське справа»).
З 1949 року — заступник голови Кримської обласної спілки споживчих товариств із кадрів; завідувач організаційно-інструкторського відділу виконавчого комітету Мурманської обласної ради депутатів трудящих.
У 1960 році закінчив Ленінградську Вищу партійну школу, отримав диплом з відзнакою.
У вересні 1960 — жовтні 1963 року — голова виконавчого комітету Мончегорської міської ради депутатів трудящих Мурманської області.
У 1963—1964 роках — в апараті Кримського промислового обласного комітету КПУ.
У 1964—1982 роках — начальник Управління культури виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих.
У 1982—1990 роках — директор Кримського Будинку художника.
Потім — персональний пенсіонер у Сімферополі.
Помер 31 серпня 2013 року в місті Сімферополі.
Родина Дружина — Сорокіна Антоніна Миколаївна. Дочки Світлана та Наталія.
Звання старший лейтенант
Нагороди орден Вітчизняної війни II ст. (6.04.1985) два ордени Трудового Червоного Прапора (1948, 1971) медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» медаль «За оборону Сталінграда» (1943) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим (2004)
Примітки
Джерела Ивановский Георгий Васильевич