Тадж Хайдер (урду: تاج حيدر; , Кота — 8 квітня 2025) — пакистанський лівий політик, різнобічний науковець, математик, драматург, націоналістичний активіст і марксистський інтелектуал. Один із засновників Пакистанської народної партії (ПНП) та її генеральний секретар з 2010 року.

Математик за фахом, у 1970-х роках забезпечив керівництво секретними проєктами зі створення атомної бомби в рамках ядерної програми Пакистану. Також знаний написанням політичних п'єс для Пакистанського телебачення (PTV) у 1979—1985 роках.

Біографія

Освіта Народився 8 березня 1942 року в Коті (Раджастан, Британська Індійська Імперія), в освіченій родині. Його сім'я переїхала до Пакистану після поділу Індії 1947 року. Закінчивши місцеву середню школу, 1959 року вступив до Університету Карачі. 1962 року здобув ступінь бакалавра (з відзнакою) з математики.

1965 року закінчив магістратуру і влаштувався викладати математику в місцевому коледжі, а потім перейшов до Університету Карачі. У своїй науковій та педагогічній діяльності зосередився на диференціальних рівняннях та питаннях багатовимірного числення.

Пакистанська партія. Ядерна програма На соціалістичному з'їзді 1967 року став одним із засновників Пакистанської народної партії (ПНП), рішуче підтримавши лівоорієнтовану філософію змін партійного лідера Зульфікара Алі Бхутто. З приходом ПНП і Бхутто до влади у 1970-х роках грав важливу роль у формулюванні державної політики Пакистану з розробки ядерної зброї.

Сценарист на телебаченні Після військового перевороту, який скинув прем'єр-міністра Бхутто, Хайдер відмежувався від політики, але залишався членом Пакистанського математичного товариства і 1979 року почав писати політичні драми для Пакистанського телебачення (PTV). Ці постановки транслювалися до 1985 року, коли автор відновив свій зв'язок з опозиційною ПНП.

У 1990—2000 роках брав участь у промислових проєктах, ініційованих урядами ПНП (починаючи з Беназір Бхутто), як-от створення важкого механічного комплексу (HMC) та греблі на річці Хуб, а також у соціальних програмах. 2001 року повернувся до своєї літературної діяльності й на телебачення, написавши сценарії двох політичних серіалів 2003 року для PTV. 2006 року вшанований нагородою PTV за найкращий сценарій серіалу драматурга.

Повернення до політики 2004 року повернувся в політику на противагу президенту Первезу Мушаррафу, зокрема щодо проблеми поширення ядерної зброї. Він різко критикував США за санкції на дослідницьку лабораторію Абдул Кадир Хана, ставши разом з Разой Раббані одним з відомих пакистанських політиків, які висловили невдоволення США. Зрештою, закликав до парламентського розслідування цих питань і поставив питання про причетність президента генерала Первеза Мушаррафа до справи про поширення ядерної зброї.

2012 року нагороджений президентом Асіфом Зардарі орденом Сітара-е-Імтіаз за заслуги перед національними проєктами створення атомної бомби та за зусилля в галузі державної політики. 2013 року, вже як генсеком ПНП, призначений медіакоординатором в уряді провінції Сінд.

Публіцистика та філософія Багато писав про проблеми ядерної політики, ліві ідеї, літературну та політичну філософію. Його останні роботи містять обґрунтування соціал-демократичного курсу в країні. У літературних і політичних колах писав критичні статті проти військової диктатури, особливо політики, яку проводив правий консервативний президент генерал Зія-уль-Хак у 1980-х роках.

Примітки

Посилання