«Ой по горі роман цвіте…» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1859 року у Лихвені (нині с. Лифине).

Написання та публікація Збереглася фотокопія чистового автографа вірша («Стара Україна» 1925, № 3/4, стор. 42); чистовий автографІЛ, ф. 1, № 38; та список рукою Г. Честахівського в «Більшій книжці»ІЛ, ф. 1, № 67, с. 238«Ой по горі роман цвіте» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 304; 715-716.] litopys.org.ua Процитовано 30 листопада 2024.

Дата в автографі, опублікованому в журналі «Стара Україна» — «7 іюня в Лихвені»: у «Більшій книжці» — «Лихвен, 7 июня». Твір написано під час останньої подорожі Шевченка на Україну на хуторі Лихвені Лебединського повіту Харківської губернії (нині с. Лифине, Лебединського району Сумської області) 7 червня 1859 року. Невідомо, яку подію у взаєминах із своїм добрим знайомим, інженером-архітектором Ф. Черненком, бажав вшанувати поет, назвавши у пізніше дописаній присвяті Черненкові дату 22 вересня 1859 року — можливо, як припускав Ю. О. Івакін, йшлося про їхню зустріч після повернення Шевченка з України чи якесь родинне святоІвакін Ю. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії 1847 — 1861 рр. — К., 1968. — С. 274 — 275.

Найранішим з відомих джерел тексту був автограф, що належав Науковому товариству імені Шевченка у Львові. І. Франко зняв копію для видання творів Шевченка, здійсненого ним у 1908 роціІЛ, ф. 3, № 1992. Фотокопію автографа опубліковано в журналі «Стара Україна»; у рядках 3 та 11 є відміни від основного тексту. Автограф не зберігся.

Пізніше написано чистовий автографІЛ, ф. 1, № 38 з авторською датою «1859. 23 августа. Гирівка», що містить варіанти в п’ятому і шостому рядках. Основним джерелом тексту є список рукою Г. Честахівського в «Більшій книжці» з авторською датою «Лихвен, 7 июня», виконаний значно пізніше, вже в Петербурзі. Шевченко виправив його й написав присвяту і дату.

Публікація Вперше вірш надруковано в альманасі «Хата» (СПб., 1860, стор. 90). У першодруці вірш має редакторську назву «Пісня» і відміну в рядку 1: «Ой по горі ромен цвіте». Вперше введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867, стор. 631), за першодруком.

За публікацією «Хати» зроблено рукописні копії: у збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 рокуЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 402; у «Кобзарі» 1860 року з рукописними вклейкамиІЛ, ф. 1, № 535, с 146; у рукописних «Кобзарях» — 1865 року, переписаному Д. ДемченкомІЛ, ф. 1, № 81, арк. 11, та 1866 рокуІЛ, ф. 1, № 842, с. 246.

Сюжет У вірші в народнопісенній формі передається традиційна тема шукання долі. Можливо, що зміст твору навіяний поетові мріями про одруження«Ой по горі роман цвіте…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 59-75.] Процитовано 30 листопада 2024.

Музика Музику до твору написали П. Сениця, Є. Юцевич, Г. Гладкий, І. Островерхий, М. Лисенко, Я. Степовий.

Примітки

Посилання «Ой по горі роман цвіте…» на порталі kobzar.ua