Прокопів Петро Микитович ( 18 січня 1947, Камінне) — український живописець і графік; майстер екслібрису, художник-монументаліст. Член Національної спілки художників України (1988). Лауреат обласної премії ім. Ярослава Лукавецького в галузі образотворчого мистецтва і архітектури (2007), Заслужений діяч мистецтв України (2017)Доценту Прикарпатського університету присвоїли звання "Заслужений діяч мистецтв України"
Життєпис Народився в с. Камінне Надвірнянського району Івано-Франківської області. Закінчив Львівське училище прикладного мистецтва ім. І. Труша (1964-1968), відділення монументально-декоративного розпису; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (в той час назва була - Івано-Франківський державний педагогічний інститут ім. В. Стефаника) (1986-1991), викладачі Т. Максисько, М. Фіґоль, художньо-графічний факультет. Викладач рисунку, малярства та графіки.
Працював художником-монументалістом в Івано-Франківському художньо-виробничому комбінаті НСХУ (1968—2000); з 1992 року асистентом, старшим викладачем художньо-графічного факультету, з 2019 — доцент кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського університету (Івано-Франківськ). Член правління і відповідальний секретар Івано-Франківської обласної організації НСХУ (1990—96)Енциклопедія сучасної України. Прокопів Петро Микитович.
Творчість Працює в галузі монументально-декоративного мистецтва (мозаїка, сграфіто, розпис), станкового малярства та графіки[https://odpmr.pnu.edu.ua/vykladatskyj-sklad/ Кафедра образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]. Учасник багатьох (понад 80) художніх виставок в Україні та за її межами. Представлений у Міжнародній енциклопедії екслібриса (Португалія, № 26, 1999). Твори знаходяться в музеях: Музей мистецтв Прикарпаття (м. Івано-Франківськ); Музей Т.Шевченка (м.Київ); Музей Т.Шевченка (м.Канів); в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття (м. Коломия Івано-Франківської обл.) в приватних колекціях.
Малярство «Козацькому роду нема переводу» (1980); «Благовіщення» (1995); «Натюрморт з бандурою» (1995); триптих «Троїсті музики» («Скрипаль», «Цимбалістка», «Сопілкар») (1997); «На Німчицькому перевалі» (1998); «Гірська феєрія» (1998); «Сонячний день» (1999); «Іриси» (2000); «Потічок з кладкою» (2001); цикл «Писанкові мотиви» (2001); «Великодній натюрморт» (2002); «Пізні яблука» (2002); «Купальниці (2003); «Храм» (2003); «Гріх» (2004); «Ранок» (2004); «Полудень» (2004); «Осінь у Карпатах» (2005); «Змієборець» (2005); «Поцілунок» (2006); «Натюрморт» (2006); «Три грації» (2006); «Вівчар» (2006); «Осінні візерунки» (2006); «Натюрморт з червоною пляшкою» (2007); «Портрет матері» (2007); «Багряна осінь» (2008); «Храм» (2008); «Біля водограю» (2009); «Купальниці» (2009); «Купальські вогні» (2010); «Смереки над потоком» (2011); «Сторожа» (2011); «Ранковий заспів» (2012); «Спогади про опришків» (2012); «Біля Говерли» (2012); «Купальниця з букетом квітів» (2012); «Жінка біля водограю» (2012). </div> Графіка цикл «Троїсті музики» (1993); цикл «Купальниці» (1997); цикл «Писанкові мотиви» (2000); цикл «Ню» (2000); «Святий Миколай» (інтерпретація народної гравюри XVIII ст.) (2010); «Григорій Крук – український скульптор» (2011); «Дід Онуфрій з Ворохти» (2013).
Відзнаки 1992 - Міжнародний конкурс екслібриса «Скаудвіле-92», Литва, 3-тя премія;
1994 - 1-ий Міжнародний салон малої графіки «Беюш-94», Румунія, Диплом;
1998 - Всесвітня виставка екслібриса «Бейджинг-98», Китай, Бронзова медаль;
1999 - Міжнародна виставка малої графіки «Гваделупа-99», Мексика, Диплом;
2007 - Лауреат 2-ї Всеросійської виставки екслібриса «Вологда-2007», Росія. Примітки