Сергі́й Микола́йович Абрю́тін (; ? — 12 листопада 1841) — російський моряк, капітан 2-го рангу. Учасник російсько-турецької війни 1828—1829 років і Кавказької війни.

Життєпис 6 листопада 1806 року вступив до Морського кадетського корпусу, 10 травня 1811 року проведений в гардемарини. Протягом 1811—1813 років крейсерував між Санкт-Петербургом і Кронштадтом. 10 лютого 1814 року проведений у мічмани.

Протягом 1814—1818 років перебував на свеаборзькому рейді, крейсеруючи на брандвахтенному шлюпі «Тізба». 20 червня 1818 року проведений у лейтенанти, протягом наступного року ходив на шлюпі «Соломбал» між Кронштадтом і Свеаборгом. У 1820 році на лоцботі «№ 3» виходив у плавання у Фінську затоку. Влітку 1823 і 1824 років командував брандвахтенним бригом «Блискавка» і транспортом «Невка», а протягом 1825—1826 років перебував при свеаборзькому порту. У 1827 році виходив у плавання між Свеаборгом і Кронштадтом.

1 січня 1829 року проведений у капітан-лейтенанти. В тому ж році командирований спочатку в Архангельськ, а згодом переведений до Чорноморського флоту.

На кораблі «Імператриця Марія» крейсерував Чорним морем, брав участь у захопленні турецьких фортець Інади і Мідії. Протягом 1830 року — командир 60-гарматного фрегата «Тенедос», у складі ескадри контрадмірала М. М. Кумані перевозив російські війська з портів Румелії в Російську імперію. У 1831—1832 роках перебував при Севастопольському порту. Командуючи фрегатом «Варна», у 1833 році у складі ескадри віцеадмірала М. П. Лазарєва перейшов з Севастополя до Буюк-дере, звідки з десантними військами прибув до Феодосії. Того ж року нагороджений орденом Святої Анни III ступеня і турецькою золотою медаллю «В пам'ять про перебування російських допоміжних військ в Константинополі».

Протягом 1834—1835 років командував 18-гарматним бригом «Полукс» і крейсував біля Кавказького і Кримського узбереж. З 1836 року по серпень 1837 — командир 24-гарматного корвета «Месемврія», на якому у військових кампаніях Російської імперії 1836 і 1837 років діяв у складі Геленджицького загону суден біля Кавказького узбережжя. 6 грудня 1837 року проведений в капітани 2-го рангу.

У 1838—1839 роках — командир 44-гарматного фрегата «Штандарт», ходив біля східних берегів Чорного моря. 12 травня 1838 року у складі ескадри віцеадмірала М. П. Лазарєва брав участь у висадці десанту, що заснував укріплення в гирлі річки Туапсе. 10 липня того ж року у складі ескадри контрадмірала С. П. Хрущова висаджував десант у гирлі річки Шапсухо, а 30 травня 1839 року — знову у складі ескадри М. П. Лазарєва у гирлі річки Субаші. За висадку десантів того ж року нагороджений орденом Святого Володимира IV ступеня з бантом.

11 грудня 1840 року за вислугу років нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня. Помер 12 листопада 1841 році.

Нагороди

Орден Святої Анни III ступеня (1833). Турецька золота медаль «В пам'ять про перебування російських допоміжних військ в Константинополі». Орден Святого Володимира IV ступеня з бантом (1839). Орден Святого Георгія IV ступеня (1840).

Примітки