Святи́й Гра́аль — гіпотетична християнська святиня, посудина, за легендою наділена чудесними силами. Часто описується як чаша, з якої пив Ісус Христос на Таємній вечері.
Святий Грааль популяризований середньовічними романами Артурівського циклу, де є метою пошуків лицарів Круглого столу. В переносному значенні Святий Грааль — предмет важких і тривалих пошуків, найбільша цінність.
Образ Слово «грааль» означає неглибоку широку посудину, якою може бути і чаша, і таріль. Святий Грааль як реліквія згадується в незавершеному романі Кретьєна де Труа «Персіваль, або Повість про Грааль». Там чаша описується з цілющими властивостями. У поемі Робера де Борона «Жозеф д'Аримафійський, Мерлін і Персиваль» розповідається, що Святий Грааль — це чаша, з якої Христос пив на Таємній вечері, а потім Йосип Ариматейський зібрав у неї кров, яка текла з ран Христа. Подальші твори зробили Грааль символом містичного єднання з Богом, а пошуки чаші — шляхом удосконалення. Іноді він описується як коштовний камінь надзвичайної чистоти.
Посудині в легендах і лицарських романах приписуються чудесні властивості. Серед них така, що Грааль забезпечував Йосипа їжею та питтям, коли той перебував в ув'язненні.
Перекази стверджують, що Йосип водив малого Ісуса до Англії, а також привіз потім туди посудину (часом вказується конкретно Гластонбері). Але розповіді про лицарів-тамплієрів описують, що це вони винесли чашу з Єрусалиму під час хрестових походів. Деякі легенди розповідають, що нащадки Йосипа перебували у Франції, і вони стали хранителями чаші. Інші згадують, що першими охоронцями Грааля були янголи, котрі під час повстання Люцифера лишилися нейтральними.
Умовою знаходження Святого Грааля в різних творах вказується духовна чистота, іноді — цнота.
Походження образу
Образ святого Грааля, можливо, походить від казанів, з якими проводилися ритуали, і які згадуються в грецький, римській та кельтській міфології. Якщо пов'язувати Грааль з Таємною вечерею, то це могла би бути як чаша для пиття, так і таріль, на яку клали пасхальне ягня. Серед версій походження назви — що вона утворена від латинського gradalis або gradale — назви посудини, зазвичай пишно декорованої, на якій подавали вишукані страви для їх поступового (gradatim) поїдання шматочок за шматочком. У народній мові назва асоціювалася з grata — «приємна». У пізньому середньовіччі виник старофранцузький варіант етимології Святого Грааля від san gréal — «королівська кров».
Сам Грааль, його властивості та стосунок до Йосипа Ариматейського ніде не згадуються в Біблії. Проте, перекази про чашу спираються на апокрифічні тексти: Євангеліє від Никодима, «Розповідь про Йосипа» та «Смерть Марії».
Поява легенд про Грааль може бути пов'язана з поширенням християнства у Британії. А саме з діяльністю абатства Гластонбері та запровадженням таїнства причастя з чаші. Церковні діячі могли використати місцевий образ чарівного казана для залучення населення до таїнства.
Іспанські історики Торрес та Ортега дель Ріо стверджували, що знайшли справжню посудину в Леоні, на півночі Іспанії. Але її стосунок до історичного Ісуса Христа ніколи не був обґрунтований.
У культурі
Оповіді про Святий Грааль Більшість романів, де згадується Святий Грааль, написані французькою мовою, але є версії німецькою, англійською, норвезькою, італійською та португальською мовами. Деякі з них — це переклади чи адаптації французьких романів. Їх можна поділити на дві загальні категорії: про походження священної посудини, і про її пошуки.
Перші варіанти оповіді про Святий Грааль належать провансальському поету-трубадуру Кретьєну де Труа. Герой твору «Персіваль, або Повість про Грааль», наївний лицар Парсіваль сільського походження шукає Грааль.
У XIII столітті віршована трилогія Робера де Борона «Жозеф д'Аримафійський, Мерлін і Персиваль» (відома також під назвою «Історія двох Граалів») розширила християнське значення легенди. Вольфрам фон Ешенбах надав їй глибокого та містичного вираження у своєму епосі «Парсіваль».
У інших творвах, як німецький роман XIII ст. «Корона» Грааль шукає не Персіваль, а Ґавейн. Героєм «Пошуку Святого Грааля» (бл. 1210—1230) виступає Галахад. Франкомовна «Смерть Артура» сера Томаса Мелорі, завершена близько 1470 року та надрукована в 1485 році, передала суть «Пошуку Святого Грааля» англомовним читачам і справила широкий вплив на подальші легенди про священну чашу.
Сучасна культура Інтерес до легенд про Грааль поновився в 1800-х роках. Найвідомішими творами того часу про чашу є «Святий Грааль» Альфреда Теннісона в «Королівських ідиліях» (1869) та музична драма Ріхарда Вагнера «Парсіфаль», вперше поставлена в 1882 році.
Про володіння Святим Граалем заявляли в Англії та Іспанії, Болгарії, Франції та Греції.
Кінематограф Фільм «Монті Пайтон і Священний Грааль» (1975) пародіює лицарські романи. Грааль там є метою пошуків лицарів, але знайти реліквію їм не вдається.
«Екскалібур» (1981), заснований на творі Томаса Мелорі, включає успішне віднайдення Персівалем Грааля та зцілення короля Артура і його землі.
У фільмі «Індіана Джонс і останній хрестовий похід» (1989) Грааль схований у місті Петра серед інших чаш. Істинний Грааль зцілює, а також дарує безсмертя — але тільки в межах кімнати, де зберігається.
10-й сезон телесеріалу «Зоряна брама: SG-1» зосереджений на пошуках науково-фантастичної версії Грааля, що є суперзброєю для знищення нематеріальних істот.
Філософія і література У книзі Майкла Бейджента, Річарда Лі та Генрі Лінкольна «Свята кров, Святий Грааль» (2005) кров Христа трактується як Його нащадки, а Грааль — як Марія Магдалина, що за легендою була дружиною Христа. «Коді да Вінчі» (2003) Дена Брауна пропонує подібну версію, де Грааль — це утроба Марії Магдалини.
В українській літературі прикладом інтерпретації легенди про Грааль є повість Наталени Королевої «Quid est veritas?» (1961). Священна чаша стає запорукою порятунку групи перших християн під час їхньої втечі до Європи. Марія Магдалина потім стає його хранителькою.
Відеоігри У відеогрі Heroes of Might and Magic III знаходження Грааля є умовою побудови споруди, що дає суттєві бонуси власнику (аналогічні предмети присутні під іншими назвами в усіх іграх серії).
Див. також
Повість про Грааль Ковчег Заповіту Чорний камінь Ріг достатку
Примітки
Посилання
The Holy Grail at the Camelot Project The Holy Grail The Holy Grail today in Valencia Cathedral The Holy Grail in Saint Sophia Museum The Holy Grail Святий Ґрааль: міфи, факти і зв'язок із Церквою на CREDO