Населення Естонії. Чисельність населення країни 2015 року становила 1,265 млн осіб (158-ме місце у світі). Чисельність естонців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 10,51 ‰ (185-те місце у світі), смертність — 12,4 ‰ (24-те місце у світі), природний приріст — -0,55 % (224-те місце у світі) .
Історичний огляд Згідно з археологічними знахідками, на території сучасної Естонії люди жили ще як мінімум 11 тис. років тому. Протягом останніх 800 років чисельність населення на території Естонії варіювалася в проміжку 0,8—1,6 мільйона осіб. Критичними для населення періодами були XIII та XIV століття, коли в результаті боротьби з хрестоносцями, голоду і чуми чисельність населення скоротилася на ⅓, або й на ½. Демографічно нестабільний час тривав і з середини XVI до початку XVIII століття: війни, епідемії і неврожайні роки знову забрали життя половини жителів країни, проте в більш спокійні десятиліття приріст населення (разом з іммігрантами) міг досягати цілих 2 % на рік. Після найнижчого показника приблизно 1712 року, коли внаслідок Північної війни, голоду та епідемії чуми населення на території Естонії скоротилося до рівня середини XIII століття (менш як 200 тис. осіб), кількість жителів стала відносно стабільно зростати. За переписом 1897 року в Естонії проживало 986 тис. осіб, 89,2 % з яких становили естонці. Природний приріст населення у XX столітті був низьким, значні коливання в динаміці чисельності населення були обумовлені великою кількістю тих, що в'їжджають у країну людей і тих, що виїжджають за її межі, а також подіями Другої світової війни (за оцінками, під час війни чисельність населення Естонії скоротилася на 300 тис. осіб, тобто на 25 % кількості жителів у передвоєнний період), а також політичними та соціальними змінами 1990-х років. Після війни почалася інтенсивна імміграція до Естонії з інших територій Радянського Союзу — наприклад, за 1956—1991 роки до Естонії приїхало 1,4 млн осіб, близько 200 тис. яких залишилось на постійне проживання.
На динаміку чисельності населення Естонії вирішальний вплив справила та обставина, що демографічний перехід (зміна типів відтворення населення), почався відносно рано. У XVIII столітті на зміну періоду, для якого була характерна висока народжуваність при відносно низькому рівні смертності, а це призводило до постійного зростання чисельності населення, приходить період, коли динаміка чисельності населення змінюється по так званому французькому типу, що характеризується низьким природним приростом населення. З початку XIX століття кількість дітей в естонських сім'ях стала скорочуватися. Оскільки спад народжуваності відбувався практично одночасно зі зменшенням смертності, чисельність населення Естонії, звичайно, росла, але приріст був скромніший, ніж в інших народів, у яких період демографічного переходу почався пізніше. У 1950-х роках показник народжуваності був одним з найнижчих в Європі й, отже, у світі; на відміну від Північної Америки та Західної Європи, тут не спостерігалося і післявоєнного буму народжуваності. Зростання народжуваності відновилося лише в 1970-х, однією з причин цього було збільшення числа жінок репродуктивного віку, проте зросла й кількість дітей на жінку репродуктивного віку. У той же час у більшості розвинених західноєвропейських країн цей показник знизився. У порівнянні із Західною Європою, в Естонії жінки народжували в значно молодшому віці.
З початку 1990-х чисельність населення Естонії скорочується. Причиною цього є як зменшення імміграції та збільшення еміграції, так і негативне співвідношення народжуваності й смертності. У 1997 році становище поступово стало стабілізуватися, однак чисельність населення все ж скорочувалася. Внаслідок скорочення народжуваності й збільшення середньої тривалості життя в майбутньому Естонію, як і багато інших європейських країн, може очікувати не тільки загальне скорочення чисельності населення, але й переважання в ньому людей похилого віку, тому уряд Естонії ухвалив рішення підтримувати народжуваність, намагатися збільшити середню тривалість життя і сприяти вибірковій імміграції.
Природний рух
Відтворення Народжуваність в Естонії, станом на 2015 рік, дорівнює 10,51 ‰ (185-те місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,59 дитини на одну жінку (183-тє місце у світі). Рівень застосування контрацепції 63,4 % (станом на 2005 рік). Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,4 року (оцінка на 2011 рік). Попри те, що в багатьох країнах число дітей в останні роки зменшилася, в Естонії прагнення мати дітей досить стабільно. У середньому, сім'ї хочуть мати 2,3 дитини, що відносно багато в порівнянні з іншими європейськими країнами. Уявлення чоловіків про бажану кількість дітей у сім'ї істотно не відрізняються від відповідних бажань жінок. Хоч дітей народжується значно менше бажаного.
У 1990-х роках в Естонії почався перехід на новий тип народжуваності. До початку 1990-х народжуваність перевищувала кордон відтворення населення (понад двоє дітей на одну жінку) рр. 1987—1990 рр. були рекордними за кількістю новонароджених — ще ніколи в Естонії не народжувалося стільки дітей за рік, що у багато можна пояснити і надіями, які породив процес національного звільнення. На початку 1990-х років народжуваність стала падати. Невпевненість в майбутньому ставала все сильніше — зростало безробіття, закривалися дитячі садки, обговорювалася можливість введення плати за освіту, багато молодих сімей не наважувалися заводити дітей через відсутність перспектив на поліпшення житлових умов. Народження дітей відкладалося на майбутнє, в першу чергу люди намагалися отримати професію, знайти роботу і забезпечити собі стабільний дохід. Вікова крива народжуваності стала схожою на аналогічну криву 1930—1935 років.
Найменша кількість народжень на одну жінку (1,3) зареєстрована 1998 року. Після цього почалося зростання народжуваності. Почасти це зумовлено тим, що люди стали заводити дітей у пізнішому віці, тобто народжували ті жінки, які раніше відкладали це на більш пізній термін, однак вплив справила і загальна стабілізація економічного становища, зменшення ризику погіршення економічного становища сім'ї через появу в ній дитини. До 2009 року сумарний коефіцієнт народжуваності зріс в Естонії до 1,6 дитини на одну жінку, що було середнім показником для європейських країн, проте, цей показник був, все ж, менше, ніж в кінці 1980-х рр. Перш за все, можна відзначити відносне зростання питомої ваги народжень других і третіх дітей в сім'ї, в той час як питома вага дітей, народжених четвертими і наступними, зменшується. Попри те, що в період з 1990 по 2009 рік середній вік, в якому жінка народжувала першу дитину, збільшився на три роки, в порівнянні з іншими країнами Європейського союзу в Естонії жінка вперше стає матір'ю відносно рано. У 2009 році середній вік жінки, яка народила первістка, становив 26 років. З початку XXI ст. матерями, найчастіше, стають 25—29-річні жінки. При збільшенні середнього віку, в якому народжують дітей, на репродуктивну поведінку стали більше впливати фактори, пов'язані зі здоров'ям і передчасною смертністю. Хоча в Естонії чоловіки мають відносно хорошу плодючість, тобто фізіологічну здатність до зачаття і народження дітей, внаслідок передчасної смертності чоловіків у віці старше 30 років жінок налічується більше, тому для всіх жінок цього віку подружжя вже не вистачає.
Якщо в багатьох країнах наслідки штучного запліднення статистично виражаються у вигляді зростання числа народження близнюків, в Естонії в перше десятиліття XXI ст. вплив лікування безпліддя на структуру народжуваності не настільки очевидно. Деяке зростання числа народження близнюків спостерігається з 1998 р, проте частка таких пологів досить низька — наприклад, 2009 року вони становили 0,02 % усіх пологів.
Смертність в Естонії 2015 року становила 12,4 ‰ (24-те місце у світі). Головними причинами смерті в Естонії є хвороби органів кровообігу (58 %), злоякісні новоутворення (16 %) і зовнішні причини смерті (13 %). Смертність, обумовлена зовнішніми факторами, переважає серед людей віком до 40 років. Смертність в результаті новоутворень збільшується починаючи з 40-річного віку як серед чоловіків, так і серед жінок. У низькій тривалості життя в Естонії винні, насамперед, низька фізична активність, куріння і алкоголь. Найбільш істотно зростає смертність чоловіків внаслідок раку органів дихання і раку легенів. За даними пов'язаного зі здоров'ям дослідження 2006 року, 41 % чоловіків і 20 % жінок щодня курили. Час від часу курили приблизно 7 % чоловіків і жінок. Безпосередній вплив на смертність надає і алкоголь. В останнє десятиліття смертність, обумовлена вживанням алкоголю, зросла серед чоловіків працездатного віку у два рази. Із зовнішніх факторів найбільш поширеними причинами смерті є самогубства і автомобільні аварії. За рівнем смертності, пов'язаної з алкоголем, Естонію можна порівняти з Литвою, Шотландією, Східною Німеччиною, Північною Францією, Болгарією і Угорщиною.
Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,55 % (депопуляція) (224-те місце у світі).
Природний рух населення Естонії в 1914—2015 роках