Мурза (також Мирза; від امير амір-заде — принц) — аристократичний титул в тюркських державах, таких як Казанське, Астраханське, Кримське, Сибірське ханства та Ногайська Орда.
Слово «мурза» запозичене з перської мови, і еквівалентно за значенням словам «саїд», «тура» (тури) і «емір» або «ходжа» (худжа) в інших мовах народів Центральної Азії. Центральноазійські родоплемінні союзи мають схожі культури й загальну історію, і всі ці слова перекладаються як «правитель» або «пан».
Татарська шляхта Перехід татарських мурз на службу у Московське, Тверське і Рязанське князівства почався ще за часів Золотої Орди, адже такі переходи не зважали зрадою, так як всі були підданими великого хана.
Після захоплення Казані московським військом в 1552 році деякі мурзи перейшли на московську службу, а інші були страчені. Багато мурз втратили свої земельні володіння і стали купцями. Після Жовтневої перевороту 1917 року більшість мурз емігрувало.
Мурза — це вищий прошарок татарської шляхти. У Росії титул мурзи вважався еквівалентом графському. Мурза вважався трохи вище графа . Зазвичай мурзи не відносилися до шару чингизидів, так як ті при переїзді або повністю втрачали особливий титул, коли включалися до складу думи, або писалися як ясновельможні князі (отримавши воєводство) відповідно до принципу «шапка або шуба». Відомо, що багато найбільших дворянських родів Росії, в тому числі князівські, пишалися тим, що походили від знатних татарських родів. У тюрко-татарській аристократичній системі було багато різних титулів, наприклад, вищим титулом після хана був «карачі», потім «бек», «улан», «гургенЗять ханского рода.» та інші, але всі вони при переході в російську систему називалися лише двома термінами — князями й мурзами. Свою шляхту багато тюркських народів називали мурзами. Сам термін «мурза» (мирза) був запозичений в тюркську титулатуру з перської мови. Ця назва збереглася і після того, як мурзи увійшли до лав московського дворянства, причому часто вони отримували в документах також і титул князя.
Влада московського держави була зацікавлена переходом татарських мурз на службу, а в особливості тих, хто мав владу над своїми підданими й всіляко намагалися їх залучити на свою сторону. Для того, щоб уникнути смути на релігійній основі, однією з умов прийому мурз у підданство й наділення землями та маєтками, було прийняття православної віри. Указ царя, великого князя московського Федора Олексійовича від 16 травня 1681 року: «Про анулювання у Мурз і Татар маєтків і вотчини і вигоди, які, тим хто прийняв християнську віру надаються» передбачав, що у нехрещених мурз і татар відбирати власність, землю, селян, та податки і податі в їх казну не сплачувати. Мурзам, які прийняли православну віру, повернути власність і землю, давати помісну платню, а безмаєтних мурзам платити по 10 рублів, дружинам їх по 5 рублів, що можна порівняти з річним платнею служивих людей. Указ від 03 листопада 1713 року «Про хрещення в Казанській і Азовській губерніях магометян, у яких в маєтках і вотчинах містяться селяни православної віри» практично повністю аналогічний царському наказу від 1681 рокуПолное собрание Законов Российской империи с 1649 г. Т.5. 1713—1719гг. Указ от 03 ноября 1713 г..
Корінний перелом у ставленні до мурз стався за часів правління Катерини II. В указі Імператриці, дане фельдмаршалу Григорію Потьомкіну від 01 листопада 1783, говорилося, що дозволяється татарських мурзам надходити на військову службу і нагороджувати їх чинами обер-офіцерськими не вище прем'єр-майора, а якщо будуть гідні більшого, подавати прохання на її ім'я. Імператриця вирішила відновити мурз в дворянську гідність і нею дано вказівку Сенату розробити відповідні документи і 22 лютого 1784 року наказ про зведення татарських беків і мурз в російську дворянську гідність було підписаноПолное собрание Законов Российской империи. Том. 22. 1784—1788гг. № 15936 февраль 22.. Даний указ передбачав подачу прохань, з наданням документів, що підтверджують право на дворянство, передбачених законом: платню маєтками, служба предків, даровані грамоти та інші незаперечні докази, що служба і стан їх були рівними з іншими благородними родамиСборник указов. Т. 22. № 15936. Оп. 21. Д. 862.. У 1786 році з Урядового Сенату прийшла звістка, що татарські князі, беки і мурзи попередньо подають документи на розгляд в зборах губернського предводителя дворянства і повітових дворянських депутатів і тільки після цього надавати на рішення сенатської Герольдії.
Департамент Герольдії Урядового Сенату багато років вивчав історію і юридичні права кримських татар-дворян, права на дворянство литовських татар, історію дворянства татар Поволжя. В результаті було зібрано величезний матеріал про татарську шляхту.
Департамент Герольдії визначав значення титулу «мурза». В одному з «визначень» говорилося: «У першому [документі] він [прохач] названий мурзою, а в останньому князем, а до того ж слово мурза є власне татарське, воно є відмітний титул проти дворян, яких по-татарськи називають агалари і тархани, а мурзами називають і дітей перських шахів, беєвських і тому подібних можновладних осіб і має також відмінність між татарами, як і в Росії від дворян графи, князі і барони»[1.Оп. 46. Д. 885. Л. 100]. Ссылку на этот документ приводит историк-генеалоговед татарских дворянских родов Саид мурза Еникеев. . З цього висновку Департаменту Герольдії зрозуміло, що у татар звання мурзи відповідало званню російських графів і баронів. Герольдія вважала татарське слово мурза відповідним російському титулу князь, так як в ієрархії татарського дворянства були ті, що стояли нижче звання — агалари і тархани.
У Польсько-Литовській державі титул Мурза шанувався вище, ніж титул Князь.А Мухлинский. Исследования о происхождении и состояния литовских татар. СПб. 1857г.
Привілеєм мурз було право одружитися з царівнах-чингізидках, дочок ханів ГіреївЕ. П. Карнович: «Родовые прозвания и титулы в России и слияние иноземцев с русскими»., володарів східних країн.
Список родів, що походять від мурз +Виїзд (звідки)В'їзд (до кого)Рік виїздаРодоначальникПохідні/рідні родиВолодимирське князівствоЗолота ОрдаКостянтин Всеволодович1216Салтанен Яндоуганд ТрегубПлемянніковиКафимська земля1241Узли-мурза ЯгоровичКафтиревиЗолота ОрдаОлександр Ярославич Невський1252-1263Мурза-Кутлу-Мамет прізвиськом ОгарОгаревиВелика ОрдаАтун-мурза АндановичДолгово-Сабурови1260Мурза АлбаушМатюшкіни (дворяни й графи)Золота ОрдаІван I Данилович Калита1328-1340Аливтей ШигильдеевМансурови1330Мурза ЧетГодунови, Сабурови, Вельямінови-Сабурови, Вельямінови-Зернови1349Мурза Ахмет (брат Мердулата)МосоловиМурза Мердулат (брат Ахмета)ТатбеєвиВелике князівство ТверськеСиня ОрдаМихайло Ярославич Тверський1300Мурза ЖидимирБібікови, ЄкімовиВелике князівство РязанськеЗолота ОрдаОлег Іванович Рязанський1342-1404Шай (Шая) — від племені ханського (мурза)Назар'єви, Булгакови, ІзмайловиМурза ТаптикТаптиковиВелика Орда1371Єдуган (Єдухан) (старший брат Салахмира)Хитрово.Мурза СалахмирАбутайлови, Апраксіни (дворяни й графи), Базарови, Вердеревські, Вердеревські-Апраксіни, Дуванови, Катєви, Канчеєви, Пороваті, Ратаєви, Крюкови, Чеботареви, Шишкіни, ХаниковиФедір Олегович Рязанський1402-1409Мурза Кічи-бей (у хрещенні Павло)КарандеєвиМурза Кічи-бей (нащадок, у хрещенні Василий)КоробьїниМурза Кічи-бей (нащадок у хрещенні Селіван)СелівановиМурза Батур (Абатур)Петрово-Соловово, ЛеонтьєвиВелике князівство МосковскоеЗолота Орданач. XIV в.Мурза (?)СушковиДмитро Іванович Донський1362Ісахар — свояк ординського царя (мурза)Загряжські1374Темір-Газі — князь ординськийТімірязеви1380Набок-мурзаНабокови1387Єнгулей-мурза-ЯзикЯзикови1382Браття: Орди-Хозя, Бахти-Хозя, Мамати-ХозяТев'яшеви, Фустови, Ліхареві1389Ослан-мурзаАрсеньєви, Сомови, Ртищеві, ПавловиЗолота ОрдаВасиль I Дмитрович1397Лев Огар (мурза ?)ОгарковиВелика Орда1389-1425Мурза Мінчак КасаєвичДавидови. графи Орлови-Давидови, Уварови (графи й дворяни), Оринкіни (Аринкіни), Злобіни, Давидови-МінчакиВелика Ордапочаток XV сторіччяМурза КутлубагаБолтіниКримське ханствоВасиль II Васильович Темний1415-1462Мурза МерлМерліниВелика Орда1425Мурза АбрагимНарбекови, Теглеєви, ДержавіниМурза АшметГотовцовиЛізун-мурза ТургенєвТургенєви, Раділови.Золота Ордапочаток XVМурза Лев ТургенєвТургенєви1430Мурза ЖданБаранови (дворяни й графи)1436Мурза Кучюка ТагалдизінТализінидо 1462Мурза Сабан-АлейСабанеєви, Бакаєви, Тарбеєви (родоначальник Тагай)Золота ОрдаВасиль III Іванович1480Ямгурчей Караул — посол хана (мурза)Карауловипісля 1492Берда-Улан-мурза (родич кримського хана Хаджі-Герая)ЖемайловиВелика Орда1505-1533Дашек — «муж честен» (мурза)Дашкови (дворяни)Мурза Бугандала КоминінКоминіниЗолота Орда1506Араслан-мурза ЄрмолаЄрмоловиКримське ханство1509Мурза КожайКожевніковиТемніковське князівство1509Акчура-мурза АдашевАкчуріни (князі та мурзи), (однорідці: Ішеєви, Кудашеви).Велика Орда1517Мурза Давид-бей (власник Цимака)ДавидовиТемніковське князівство1528Мурза Теніш КугушевТенішеви (2 рода князів та мурзи)(?)до 1533Кара-мурзаКарамзіниЗолота Орда?Мурза Єлча, посол Золотоординського хана до Івана IIIЄлчиниТемніковське князівствоІван IV Васильович Грозний1539Єникей Тенішев Кугушев Собака-мурза ЄникеєвЄнікеєви, Кулунчакови (князі та мурзи)Тюменське ханствосередина XVI сторіччяМурза Мамай АгишевТюменські (князі та мурзи)Казанське ханство1552Мурза Мамедалі КутиєвКутиєві (князі та мурзи)Темніковське
князівстводо 1559Мурза Дівей Бутаков МокшеєвДівеєви (князі та мурзи)Ногайська Орда1565Мурза Урус Магмет АйдаровичУрусови (князі та мурзи)Іль-мурза й Ібрагим мурзаЮсупови, Юсупови-Княжево (князі та мурзи)Казанське ханство1582Мурза Семеней князь Багішев син ЯушівЯушеви (князі та мурзи)Фёдор Иванович1590Мурза Бузай Єнбулаєв володів у 1590-х роках маєтком у Рязанському повіті. Касім мурза Єнбарсов Єнбулаєв служив кінну козацьку службу (1681—1696)Єнбулаєви(?)кінець XVI сторіччяМурза Акмай КартишКарташевиРоди, що походять від нащадків мурз та князів, що виїхали1607Ішей мурза БарашевІшеєви (князі та мурзи)1618Албич-мурзаАлбичеви1618Булай-мурза Кудашев Челай-мурза (молодша гілка)Кудашеви (князі та мурзи)1620Мурза Сююндюк (Ногайська орда, пр. род)Сюндюкови1623Мурза Невер КуткінКуткіни (князі та мурзи)1624Ірезен-мурза СтокасимовСтокасимови (князі та мурзи)1634Янбулат-мурза-МамінМаміни (князі та мурзи)1638Байбарс-мурза ДевлеткільдевДевлеткільдеєви (князі та мурзи)1639Акай-мурза Айтуганович КугушеїКугушеви (князі та мурзи)середина XVII сторіччяМурза МамлейМамлеєви1662Касимовський мурза Чемакай Єнабдаєвич володів маєтком у Кадомському повіті (1662), його син Петро новохрещений, стольник (1682). Дочка Ішпикєйка замужем (з 1662) за князем Асанаєм Сунчелеєвичем тенішевим.Ємбаєви1669/70Мордовські мурзи ізпоміщені у Саранському повітіЄнаєви1672Мустай-мурза АраслановичМаксутови (князі та мурзи)1678Урозай мурза Іванович служил по Шацьку (1678). Мурзи Єртуган й Актуган записані у Атемарській десятні (1679/80). Актуган служив понад 20 років, участник Чигиринського походу й у нього сини: Ішмамет, Кілмемет и Уразмамет.Єнбулатови1678Дербіш-мурза ТеребердеєвичДівеєви (князі та мурзи)1686Єлизарій-мурза Акмаметович МаматовМаматови (князі та мурзи)1687Ураз-мурза Досаєвич МаматказінМаматказіни-Сакаєви (князі та мурзи)1699Кутлумамет мурза Уразов, Ахмет мурза й Бідалей мурза Алмашеви, Бустан мурза Іванашев й Алмамет мурза Ахмаметів володіли населеними маєтками (1699)Дулатови
Прізвища утворені від титулу Мурза
Мурзенков Мурзабеков Мурзалін Мурзін Мурзінов Мурзанкін Мурзов Мирзаханов Мирзахані Токмурзін Мурзаков
Ногайська шляхта У ногайців мурза вважався середнім аристократичним титулом, нижче бея, нурадін, а пізніше і султана.
Примітки
Джерела
История государства Российского Малый академический словарь Этимологический словарь русского языка Крылова