, часто скорочується до  — японська комедійна серія манґи, написана та проілюстрована Осаму Акімото. Події відбуваються в сучасному поліцейському відділку в центрі Токіо і навколо нього, і розгортаються навколо пригод поліцейського середнього віку Канкіті Рьоцу.

Протягом 40 років, з вересня 1976 року по вересень 2016 року, серіал безперервно друкувався в журналі Weekly Shōnen Jump. Його 1960 розділів зібрано в 201 том, що робить його другою за кількістю томів манґи, поступаючись лише Golgo 13. Манґа була адаптована до аніме-телесеріалу, створеного Studio Gallop і транслюваного в Японії Fuji TV, трьох анімаційних фільмів, двох ігрових фільмів, кількох театральних постановок та телевізійного серіалу. Крім того, напередодні Олімпіади в Токіо та Паралімпіади 2020 року (у 2021 році) зняли коротке аніме з персонажами серіалу, щоб популяризувати паралімпійський вид спорту голбол.

Станом на 2016 рік тираж манґи перевищив 156,5 мільйона копій, що зробило її однією з найбільш продаваних серій манґи в історії. У 2005 році Kochikame отримав спеціальну нагороду суддів на 50-й премії Shogakukan Manga Award, а також 48-му премію Seiun за найкращий комікс у 2017 році.

Сюжет Сюжет KochiKame передбачає, що Канкіті Рьо-сан придумує схему заробітку грошей, винаходячи новий гаджет або використовуючи якусь примху, досягає великого успіху, звертається по допомогу до Накаґави, коли справи йдуть погано, і врешті-решт втрачає все, коли примха вичерпується або виходить з-під контролю. Хоча сюжети засновані на комедійних моментах, значна частина гумору походить від поєднання звичайних персонажів з тими, які є химерно недоречними; наприклад, Накаґава, який має багатство, та Ай Асато, яка є трансгендером. Що їх об'єднує, так це відсутність у кожного з них справжньої поліцейської роботи, що ніколи не пояснюється і взагалі не має сенсу. Накаґава та Рейко Акімото мають спеціальні дозволи (наприклад, на носіння особистого одягу замість уніформи на роботі) від штаб-квартири поліції завдяки своїм навичкам у лінгвістиці.

Сюжет послідовно розвивається в часі, і більшість головних героїв насправді не старіють, попри те, що серіал починається в 1970-х роках, а потім чітко переноситься в 2010-ті. Однак деякі персонажі старіють, як, наприклад, онук Бутяо, який у перших томах був немовлям, а зараз майже старшокласником. KochiKame має широку аудиторію, починаючи від хлопчиків-підлітків і закінчуючи службовцями середнього віку. Витівки Рьо-сан подобаються дітям, які можуть посміятися над старим блазнем, і чоловікам, які бояться, що самі стають старими блазнями, а також тому, що в манзі часто тонко висміюються останні модні тенденції. Історії, як правило, невинні за змістом, а те невелике насильство, що з'являється, є комічним, тоді як випадкові ризиковані сюжети включені суто для сміху, а не для того, щоб образити.

Для творця Осаму Акімото KochiKame — це вшанування робітничого класу та районів старого Токіо, і більшість розділів відкриваються детальною ілюстрацією на всю сторінку, що зображає вулицю Сітаматі (центр міста), як правило, зі старими дерев'яними будівлями та хлопчиками, що граються на вулицях.

Медіа

Манґа Написана та проілюстрована Осаму Акімото, публікація Kochira Katsushika-ku Kameari Kōen Mae Hashutsujo почалася в журналі Weekly Shōnen Jump видавництва Shueisha 21 вересня 1976 року . Акімото дебютував під псевдонімом «Тацухіко Ямадоме», але змінив його на своє справжнє ім’я в 1978 році, коли манґа досягла свого 100-го розділу. Періодично глави збиралися в томи, перший випущений 9 липня 1977 року. Серіал завершилася 17 вересня 2016 року в 42-му випуску того року, присвяченому 40-ї річниці KochiKame. Того ж дня опубліковано 200-й том. Акімото створив нову главу KochiKame для 42-го випуску Weekly Shōnen Jump 16 вересня 2017 року. 18 липня 2021 року оголосили, що манґа отримає 201-й том, який вийшов 4 жовтня 2021 року. 46-сторінковий ван-шот опубліковано в Weekly Shōnen Jump 10 липня 2023 року, а ще один — 5 серпня 2024 року.

Аніме З моменту початку виходу KochiKame у 1976 році серіал рідко адаптували до аніме, швидше за все тому що він більше підходив для живої адаптації. Найближче, до чого вдалося наблизитися при адаптації в аніме, це або у вигляді реклами певних товарів, що продавалися в Японії, таких як іграшки та закуски ще в 1980 році, або 30-хвилинний анімаційний фільм виробництва Tatsunoko Production, створений Studio Pierrot на аніме-фестивалі Shonen Jump, організованому Shueisha у 1985 році. Він був випущений на домашньому відео компанією Shueisha під маркою Jump Video як приз для переможців конкурсу, що проходив у кількох випусках тижневика Shonen Jump до 20-ї річниці журналу у 1988 році. Однак до сьогодні в Інтернеті можна побачити лише невеликі кадри з фільму, оскільки фільм не вийшов у широкий прокат.

Телевізійна аніме-адаптація KochiKame нарешті почала транслюватися на Fuji Television 16 червня 1996 року. Створений Studio Gallop, він тривав вісім років і 382 епізоди до завершення 19 грудня 2004 року. Також створили два анімаційних театральних фільми, перший вийшов 23 грудня 1999 року, а другий — 20 грудня 2003 року.

18 вересня 2016 року спеціальна годинна програма від Studio Gallop вийшла в ефір на Fuji TV до 40-річчя манґи. Вона включає в себе кілька акторів, які повторюють свої ролі з попереднього серіалу.

Ігровий фільм KochiKame також адаптований у вигляді ігрового фільму, телевізійної драми та театральних постановок. Фільм вийшов на екрани в 1977 році. Телевізійний серіал почав транслюватися на TBS 1 серпня 2009 року. Другий фільм, знятий на основі цього телесеріалу, випустили в Японії 6 серпня 2011 року.

KochiKame в реальному житті

Камеарі Коен — справжній парк у токійському кварталі Кацусіка. Поліцейська дільниця є вигаданою, але вона створена за зразком реальної, розташованої на північній стороні залізничної станції Камеарі. Манґа принесла значну популярність околицям і приваблює відвідувачів з усієї Японії.

У лютому 2006 року біля північних і південних воріт станції Камеарі встановили дві бронзові статуї Рьо-сан у натуральну величину. Зараз у цьому районі є стежка з 14 статуй .

30-та річниця На відзначення 30-річчя серіалізації KochiKame проведено кілька спеціальних заходів. Окремі ван-шоти серії опублікували в тринадцяти різних журналах Shueisha в період з серпня по жовтень 2006 року.

Сприйняття Станом на 2016 рік продано понад 156,5мільйона примірників Kochira Katsushika-ku Kameari Kōen-mae Hashutsujo; що робить її однією з найбільш продаваних серій манґи в історії. З 200 томами манґа утримувала рекорд Книги рекордів Гіннеса за «Більшість томів, опублікованих для однієї серії манґи» з вересня 2016 по липень 2021 року.

У листопаді 2014 року читачі журналу Da Vinci визнали KochiKame сьомою найкращою серією Weekly Shōnen Jump усіх часів. KochiKame отримав спеціальну нагороду журі на 50-й премії Shogakukan Manga Award у 2005 році. Акімото отримав спеціальний приз на 21-й культурній премії Тедзуки Осаму за манґу в 2017 році. KochiKame був нагороджений 48-ю премією Seiun за найкращий комікс у 2017 році. У опитуванні TV Asahi Manga Sōsenkyo 2021, у якому 150 000 людей проголосували за 100 найкращих серій манґи, KochiKame посів 35 місце.

У 2005 році аніме зайняло 36-е місце в списку 100 найкращих аніме за версією TV Asahi. Майк Тул з Anime News Network включив фільм Kochira Katsushika-ku Kameari Kōen-mae Hashutsujo the Movie під номер 56 у списку «Інші 100 найкращих аніме-фільмів усіх часів», списку «менш відомої та менш улюбленої класики». Він назвав його «KochiKame в найкращому вигляді, блискавичною комбінацією безглуздої комедії та солідних екшн-сцен», з одним із найсмішніших фальшивих фіналів в історії.

Примітки

Посилання