Микола Іванович Катенін (;  — ) — костромський поміщик, інженер-капітан у відставці, чухломський предводитель дворянства, меценат.ОСНОВА — часопис // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2010. — 728 с.: іл.Л. М. Жемчужников. СПОГАД ПРО ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА, ЙОГО СМЕРТЬ І ПОХОРОНА.Ф.Писемский. Письма, М.-Л., 1936

Біографія Народився в 1818 р. в заможній поміщицький родині в родинному помісті Заніно в Костромській губернії. Його батьком був Іван Миколайович Катенін — штабс-капітан, учасник Наполеонівських війн нагороджений орденом св. Анни II ступеня з алмазами і св. Володимира IV ступеня з бантом. Мати — Надія Михайлівна Шипова, донька місцевого поміщика. Рід був відомий з XV ст.Григоров А.А. Из истории костромского дворянства / Сост., вступ. ст. и примечания Н.А. Зонтикова. — Кострома, 1993. — 472 с.: ил. ISBN 5-7184-0005-9

Тривалий час мешкав в Санкт-Петербурзі, де служив інженером-капітаном. Проживав в «Гороховому домі» №48 в квартирі № 11. Доводився дядьком Надії Білозерській, і через неї входив до кола знайомств з петербурзькими українофілами які по понеділках збирались в помешканні Білозерських.

В 1860 р. Тарас Шевченко надіслав йому «Кобзар» з дарчим написом, за що Катенін дякував йому у листі від 23 березня того ж року.

В 1861 р. надав Василю Білозерському кошти на видання першого українського журналу «Основа» ставши його головним спонсором, який він продовжував фінансувати до закінчення грошей в кінці 1862 р. Вклад Катеніна виявився неоціненним в умовах недофінансованого українофільського руху, а Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона назвав журнал «найпомітнішим проявом українофільства» в XIX столітті на території Російської імперіїЭнциклопедическій словарь. Томъ XXII. Опека — Оутсайдеръ. Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ: Типо-Литографія И. А. Ефрона, 1897.— С. 293.. Як пізніше зазначав Пантелеймон Куліш в своєму листі до Олександра Кістяківського від 16 січня 1881 р.:

Протягом багатьох років був близьким другом Миколи Костомарова. В 1873 р. був одним з організаторів юбілейних урочистостей на честь історика, в тому числі брав участь в підготовці видатної пам'ятки виконаної за малюнками художника М. Ге. — «Альбома в память тридцатипятилетней литературной деятельности Николая Ивановича Костомарова», який тоді вручили Миколі Івановичу. В 1875 р. матеріально і морально підтримав Костомарова, разом з доктором Д. Муриновим врятувавши того від смерті.

Довгий час збирав приватну бібліотеку яку планував передати земській управі для облаштування земської бібліотеки. Після смерті Миколи Івановича, його брат Михайло Іванович Катенін виконав заповіт, і 26 березня 1884 р. повідомив управу про передачу понад 2500 екземплярів книжок і журналів. Земство прийняло дар, і наступного року відкрило Публічну земську бібліотеку в Чухломі названу «Катенінською».Роль дворян в возникновении общественных библиотек во второй половине XIX — начале XX века (на примере Костромской и Владимирской губерний)

Родина Мав сім сестер і одного брата, в тому числі Лідія (1817—?) яка вийшла заміж за полковника Гена. Її донькою була Надія Білозерська.

7 січня 1851 р. одружився з донькою інженер-штабс-капітана Івана Олексійовича Жолобова — Анною Іванівною (1826—1868). В них було двоє доньок: Надія Миколаївна (1852—1870), яка народилась в помісті Ременніково, і Олександра Миколаївна, яка народилась 14 листопада 1857 р. в Вологді.

Коментарі

Примітки

Література КАТЕНІН Микола Іванович // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1.