Миха́йло Едише́рович Чіауре́лі (; , Тифліс — , Тбілісі) — радянський кінорежисер, сценарист, актор, продюсер грузинського походження. Народний артист СРСР з 1948 року. Депутат Верховної ради СРСР 1—3-го скликань.

Біографія Михайло Чіаурелі народився 6 лютого 1894 року у Тифлісі. Батько походив із селян села Сагареджо, а мати була селянкою із Дігомі.

У 1909 році закінчив Тифліське ремісниче училище. Деякий час працював слюсарем. Брав участь у любительському робітничому театральному гуртку при Народному домі в Тифлісі. З 1915 році працював у театрі. У 1916 році закінчив школу живопису і скульптури. У 1921 році брав участь в організації театру Революційної Сатири при Грузинському відділенні РОСТу. З 1922 по 1924 рік жив у Німеччині, де навчався в скульптурних майстернях, після чого, з 1924 по 1926 роки, працював скульптором у Тифлісі. З 1926 по 1928 роки був актором і режисером «Червоного театру» при Пролеткульті. Також у період з 1926 по 1941 роки Чіаурелі був режисером і художнім керівником організованого ним Грузинського театру музичної комедії. З 1928 року — режисер тресту «Держкінопрому Грузії».

Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1946 по 1955 рік був режисером «Мосфільму». З 1955 до 1957 року — режисер Свердловської кіностудії. Викладав у кіноакторській школі при Тбіліській кіностудії. У 1950–1960 роках викладав у ВГІКу, професор (з 1951 року)

Чоловік легендарної драматичної актриси Веріко Анджапарідзе, батько актриси Софіко Чіаурелі, дядько кінорежисера Георгія Данелії.

За спогадами ДовженкаДовженко без гриму: листи, спогади, архівні знахідки. Упорядники Віра Агеєва, Сергій Тримбач. К., «Комора», 2014, с. 220—221 — ISBN 978-966-97346-8-6, М. Чіаурелі критикував його у сталінські часи: Ты вождю пожалел десять метров пленочки. Ты ни одного эпизода ему не сделал. Пожалел! Не хотел изобразить вождя! Гордость тебя заела, вот и пожинай теперь… ты-ы! Как надо работать в кино? И что твой талант? Тьфу, — вот что твой талант… Ничего он не значит, если ты не умеешь работать… Ты работай, как я: думай, что хочешь, а когда делаешь фильм, разбрасывай по нему то, что любят: тут серпочек, тут молоточек, там звздочка…, а також робив підступи проти Довженка як під час діяльності Берії, так і після арешту останнього.

Фільмографія

Режисер Баку (1926 рік) Перший корнет Стрешньов (1928 рік) Саба (1929 рік) В останню годину (1929 рік) Тут падають камені (1931 рік) Останній маскарад (1934 рік) Даріко (1936 рік) Арсен (1937 рік) Велика заграва (1938 рік) Георгій Саакадзе (1942 рік) Клятва (1946 рік) Падіння Берліна (1949 рік) Незабутній 1919 рік (1952 рік) Велике прощання (1953 рік), документальний фільм Подвиг народу (1956 рік), документальний фільм Отарова вдова (1958 рік) Історія однієї дівчинки (1960 рік) Генерали і маргаритки (1963 рік) Інші нині часи (1965 рік) Співець світанку (1967 рік), мультфільм Як миші кота ховали (1969 рік), мультфільм Півень-хірург (1970 рік), мультфільм Блоха і мурашка (1971 рік), мультфільм (1972 рік), мультфільм Винахідливий заєць (1973 рік), мультфільм Будинок (1974 рік), мультфільм

Сценарист Тут падають камені (1931 рік) Останній маскарад (1934 рік) Арсен (1937 рік) Велика заграва (1938 рік) Блоха і мурашка (1938 рік), мультфільм Клятва (1946 рік) Падіння Берліна (1949 рік) Незабутній 1919 рік (1952 рік) Генерали і маргаритки (1963 рік) Інші нині часи (1965 рік) Як миші кота ховали (1969 рік), мультфільм Півень-хірург (1970 рік), мультфільм Блоха і мурашка (1971 рік), мультфільм Глечик олії (1972 рік), мультфільм Винахідливий заєць (1973 рік), мультфільм

Актор Вбивство Генерала Грязнова (1921 рік) Фортеця Сурам (1922 рік) Зниклі скарби (1924 рік) Ціною тисяч (1925 рік) Натела (1926 рік) Ханума (1926 рік)

Продюсер Весілля (1944 рік) Малахов курган (1944 рік) Клятва (1946 рік) Кето і Коте (1948 рік) Весняні гості (1949 рік), мультфільм

Нагороди та відзнаки два ордени Леніна (11.01.1935, 1950) Орден Трудового Червоного Прапора (1.02.1939) Орден Червоної Зірки (1944) гранд-офіцер ордену Білого лева (Чехословаччина, 1950) медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (1941) Народний артист Грузинської РСР (1943) Народний артист СРСР (1948)

Кінофестиваль у Карлових Варах Кришталевий глобус 1950 року за фільм «Падіння Берліна» Кришталевий глобус 1952 року за фільм «Незабутній 1919 рік»

Сталінська премія І ступеня Лауреат в області літератури і мистецтва 1941 року Лауреат в області літератури і мистецтва 1943 року Лауреат в області літератури і мистецтва 1946 року Лауреат в області літератури і мистецтва 1947 року Лауреат в області літератури і мистецтва 1950 року за фільм «Падіння Берліна»

Венеційський кінофестиваль Номінація на «Золотого Лева» (1958 рік) за фільм «Отарова вдова»

Примітки

Посилання