Колесников Микола Олексійович (15 березня 1952, Наратли, Бугульминський район, Татарська АРСР, РРФСР) — радянський важкоатлет. Чемпіон Олімпійських ігор 1976 року.
Життєпис Микола Колесников почав займатися важкою атлетикою в 1970 році під час служби в Радянській Армії в Шахтах, Ростовська область, де він тренувався під керівництвом Рудольфа Плюкфельдера і був обраний до складу радянської збірної в 1974 році.
За свою кар'єру Колесников виграв олімпійське золото в 1976 році, був чемпіоном світу в 1976-78 роках, взявши срібло в 1974-75 роках, і був чемпіоном Європи в 1976-79 роках, взявши срібло в 1975 році. Він також був чемпіоном СРСР у напівлегкій вазі в 1975 і 1977-79 роках, взявши срібло в 1976 році, і виграв Кубок СРСР в 1976-77 роках. Колесников встановив вісім рекордів світу в напівлегкій вазі: шість в поштовху і ривку, і два в сумі.
Микола Колесников завершив спортивну кар'єру в 1980 році, коли його не обрали до Радянської олімпійської збірної. З 1978 року він працював міліційним оперативником у спеціальному міліційному підрозділі в Міністерстві внутрішніх справ Татарської АСР в Казані. У 1983 році закінчив Казанську міліцейську академію.
Наприкінці 1990-х Микола Колесников повернувся до важкої атлетики як тренер, а в 2000х роках був головним тренером збірної Росії з важкої атлетики.
Його дочка Анастасія Колесникова стала гімнасткою, яка виграла срібло на Олімпіаді 2000 року в командному турнірі.
Посилання Колесников Микола Олексійович на Olympedia.org Колесников Микола Олексійович на Sports-Reference.com
Примітки