Імпера́торське Росі́йське техні́чне товари́ство () — наукове товариство, метою діяльності якого було сприяння розвитку техніки та промисловості в Російській імперії. Засноване 1866 року в Санкт-Петербурзі. Мало мережу відділень у губерніях імперії та навчальних закладів технічного спрямування.

Історія 1864 року група з одинадцяти діячів Російської імперії в галузі науки і техніки створили комітет, який напрацював статут окремого наукового товариства технічного спрямування. Документ був затверджений указом імператора Олександра II від 22 квітня 1866 року. Вагому роль у створенні товариства відіграв російський хімік Дмитро Менделєєв .

1874 року товариству присвоєне звання Імператорського й особистий патронаж імператора. Першим головою товариства став барон , обраний 1867 року. З 1870 року головою організації був Петро Кочубей.

15 травня 1868 року при товаристві створено Постійну комісію з технічної освіти, метою якої було вивчення та вирішення проблем у галузі технічної освіти. З 1871 року комісія створювала власну мережу технічних училищ; за перші десять років (до 1881 року) заснували 12 таких закладів. Враховуючи загальну кризу в тогочасній системі освіти в імперії, діяльність закладів комісії включала також навчання писемності та загальної освіченості.

З початком Першої світової війни в 1914 році товариство створило інформаційне бюро, за допомогою якого мобілізовувало зусилля своїх членів на роботу промисловості .

Товариство ліквідоване 1929 року через закид радянської влади, що його науковці нібито є «буржуазними спеціалістами».

Структура

Керівним органом Імператорського Російського технічного товариства була Рада, до якої входили голова, його товариш (заступник), голови наукових відділів, секретар та неодмінні члени. Справами товариства керували загальні збори.

За весь час існування Імператорське Російське технічне товариство мало в своєму складі 16 наукових відділів та понад 40 місцевих відділень. +Наукові відділи Російського технічного товариства Рік заснуванняВідділи1866I. ХімічнийII. МеханічнийIII. БудівельнийIV. Техніки військово-морської справи1878V. Фотографічний1880VI. ЕлектротехнічнийVII. Повітроплавальний1881VIII. Залізничний1884IX. З технічної освіти1906X. Сільськогосподарський1907XI. Промислово-економічнийXII. Сприяння праці1908XIII. Гірничий1910XIV. Техніки міського та земського господарства1915XV. Меліоративний1916XVI. Паливний + Місцеві відділення Російського технічного товариства Рік заснування Місто 1868 Тифліс, Іркутськ, Єкатеринбург1869Миколаїв1871Київ, Іваново-Вознесенськ, Одеса1876Москва1879Баку, Казань, Нижній Новгород1880Харків, Ревель1890Ростов-на-Дону, Домброва-Гурнича, Перм1894Катеринослав, Кишинів, Кронштадт, Саратов1895Севастополь1896Лібава1897Житомир, Варшава1898Вільно, Владивосток1899Рига, Грозний1900Кременчук1901Тамбов, Ярославль1902Пенза, Томськ1903Тула, Богородськ, Лодзь1904Новочеркаськ

Голови товариства Згідно зі статутом, голова товариства обирався шляхом голосування простої більшості членів у два етапи що три роки.

За час існування товариства його очолювали:

(1867—1870); Петро Кочубей (1870—1892); (1892—1894); (1894—1896); (1896—1905); (1906—1916); (1916—1917).

Див. також Відділення Російського технічного товариства в Україні Одеське відділення Імператорського Російського технічного товариства

Примітки

Коментарі

Джерела