Оле́на Самі́йлівна Раскіна, у шлюбі Зато́нська — українська лікарка. Перша президент Всеукраїнської психоневрологічної академії. Репресована в ГУЛАГ.

Біографія

Жила в Кам'янці-Подільському.

19 липня 1915 року одружилася з Володимиром Затонським. 2 липня 1922 року в Одесі народила сина Дмитра (став літературознавцем).

Працювала лікаркою в одній із київських клінік.

З 1927 року — інспекторка спеціальних видів медичної допомоги Народного комісаріату охорони здоров'я УРСР (НКОЗ УРСР), голова одонтологічної комісії Вченої медичної ради НКОЗ УРСР. З початку 1930 року була відповідальною редакторкою журналу «Одонтологія».

1932 року в Харкові на базі Українського науково-дослідного психоневрологічного інституту, Українського інституту клінічної психіатрії і соціальної психогігієни і психоневрологічного факультету медичного інституту було створено Всеукраїнську психоневрологічну академію (нині Інститут неврології, психіатрії і наркології Академії медичних наук України). Першою президенткою академії стала Олена Затонська.

У 1934—1937 роках працювала в Києві директоркою Українського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії (нині Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України).

Заарештована разом із чоловіком у листопаді 1937 року. Перебувала у таборі Темлаг. У таборі страждала на сухоти хребта, а після звільнення — на психічні розлади. Померла у психіатрічній кліниці. За свідченнями В. Г. Недовесової, що перебувала у таборі разом із Затонською, була освіченою людиною.

Критика На думку історика Миколи Аржанова, «вирішувала всі питання, що стосувались організації зуболікувальної і зуботехнічної допомоги... будучи для галузі чужою. Всі зітхнули з полегшенням, коли дружину наркома перекинули на посаду президента Всеукраїнської психоневрологічної академії». Протистояла школі харківського стоматолога Юхима Гофунга, вважаючи, що «в питанні стоматологічної освіти Україні доведеться піти шляхом Москви».

Примітки

Література Морозов Василь. Володимир Петрович Затонський. — К., 1967. — С. 22.

Посилання Інститут неврології, психіатрії і наркології. Історія інституту Гайко Георгій. Від «Будинку калічної дитини» до профільного закладу загальнодержавного масштабу // Ваше здоров'я. — № 19 (745).