Марина Ребека (; , Рига) — латвійська оперна співачка (сопрано), яка виступає як на оперній, так і на концертній сценах. Найбільш знана за партією з Віолетти в «Травіаті» Верді. Виконує головним чином італійський і французький репертуар XIX століття, особливо твори Джоакіно Россіні, Донна Анна в «Дон Жуані» Моцарта.
Здобувши освіту в Латвії та Італії, дебютувала на професійному рівні 2007 року. Після свого міжнародного прориву в опері Россіні «Мойсей у Єгипті» на Зальцбурзькому фестивалі 2009 році виконувала провідні ролі в багатьох оперних трупах, як-от Віденська державна опера, Метрополітен-опера та Латвійська національна опера.
З 2018 року записується під власним лейблом «Prima Classic». Раніше записувалася для Warner Classics і BK-Klassik.
Ранні роки Народилася в Ризі, її батько був білорусом, а мати — латвійка сибірського походження. Раніше їхнє прізвище було Ребеко, але за радянських часів його змінили на Ребека; це ім'я вперше прийняв її дід по батьковій лінії. Діда Ребеки по материнській лінії, Юриса Янковича (1924—2019), депортували до Сибіру з сім'єю 14 червня 1941 року і повернувся на батьківщину лише через понад двадцять років. Він детально описав свій табірний досвід у двох книгах: «Skorpiona slazdā» («Пастка для Скорпіона», 2009) та «Spīta krustceles» («Попри перехрестя», 2012), обидві видані під егідою Музею окупації Латвії.
Навчалася в гімназії північних мов. У 13 років разом з батьками відвідала виставу «Норма» Белліні в театрі «Дайлес», яка надихнула її стати співачкою. Вступила на вечірнє початкове музичне навчання до музичної школи «Rīdze», поєднуючи з навчанням у гімназії. У 17 років, проваливши вступ до Латвійської музичної академії, її зарахували до Ризької музичної школи імені Язепа Медіня (), на курс Наталії Козлової. Продовжила навчання в Консерваторії Арріго Бойто в Пармі, під час якого дебютувала на сцені у «Севільському цирульнику» у постановці для дітей. Згодом закінчила Міжнародну академію мистецтв у Римі та (2006) та Консерваторію Санта-Чечилія (2007). Відвідувала майстер-клас Грейс Бамбрі в Міжнародній літній академії в Моцартеумі.
Кар'єра 2007 року відбувся професійний дебют в Ерфуртському театрі в ролі Віолетти в «Травіаті», яку вона згодом виконала в Латвійській національній опері, у Віденській народній опері та Фінській національній опері. Також 2007 року брала участь в «Академії Россініани» Альберто Дзедди, зображуючи Фоллевіля та мадам Кортезе у «Подорожі в Реймсі» на Оперному фестивалі Россіні, куди вона повернулася для «Маометто II» (2008), «Страдальна мати» (2010). Серед інших ролей — Агілея в «Тесеї» (Берлінська комічна опера), «Реквієм війни» Бріттена (Ліверпульська філармонія), Тетяна в «Євгенії Онєгіні» (Teatro Lirico di Cagliari), «Німецький реквієм» Брамса (Латвійський національний симфонічний оркестр. 2009 року виконала партію Адіни в «Любовному напої» в Ризі і дебютувала в «Ла Скала» в «Подорожі в Реймсі», а потім зіграла Елеттру в «Ідоменеї, царі Критському» Моцарта в Національній опері Лотарингії.
Дебют на Зальцбурзькому фестивалі 2009 року в опері Россіні «Моїсей в Єгипті» під керівництвом Рікардо Муті приніс міжнародне визнання. Виконала партію в «Реквієм війни» з Королівським шотландським національним оркестром в Ашер-голл 30 квітня 2010 року. У травні та червні грала Мікаеллу в «Кармен» у Баден-Бадені (реж. Теодор Курентзіс) і Валенсії (реж. Зубін Мета) . У липні 2010 року виступила вперше на сцені Лондонської Королівської опери, замінивши Анджелу Георгіу в «Травіаті». Ребека повернулася 2015 року на заміну Соні Йончевої в тій же постановці. Того ж року виконала вперше партію Донни Анни в «Дон Жуані» в новій постановці Німецької опери в Берліні, а також була представлена в новій постановці опери «Мойсей в Єгипті» у Римському оперному театрі під керівництвом Муті.
Виступала в «Страдальній матері» Россіні з Симфонічним оркестром Північнонімецького радіо у квітні 2011 року. У жовтні 2011 року дебютувала в Метрополітен-опера в новій постановці Майкла Ґрандаджа «Дон Жуан», а згодом зіграла в іншій виставі «Мойсей в Єгипті», представленій «Collegiate Chorale» у Карнеґі-хол. 2012 року виступала в Ризі: два сольні концерти 15 січня та 28 вересня, а також дебютна роль Люсії у «Лючії ді Ламмермур». Повернулася до Берліна, виконавши партію Віолетти, і повторила роль у Флоренції. Того ж року дебютувала у Віденській державній опері як Донна Анна і поверталася з виступами у «Дон Жуанаі», «Травіаті», «Казках Гофмана» (Антонія) та «Ромео та Джульєтті» (Джульєтта).
Співала у двох прем'єрних постановках «Вільяма Телля» 2013 року: П'єра Ауді в Нідерландській опері та Грема Віка на Оперному фестивалі Россіні, і перша роль Джульєтти (Веронська арена). Дебютувала в Ліричній опері Чикаго в «Травіаті» та повернулася до «Дон Жуана» Роберта Фолза, який відкрив сезон 2014/15. У травні 2013 року дебютувала в Цюрихському оперному театрі як Донна Анна, повернувшись у сезоні 2013/14 як Донна Анна, Лейла («Шукачі перлин») і Фйорділіджі («Так чинять усі») у сезоні 2015/16 як Віолетта та Вітеллія («Милосердя Тіта»). У 2014 році зіграла в «Маометто II» в Римі та в новій постановці Вільяма Телля в Баварській державній опері, де виконала партії в «Так чинять усі» і «Дон Жуані» в наступних двох сезонах. Того ж року повернулася в Метрополітен-опера як Віолетта та згодом Мюзетта («Богема»).
2015 року виконала партію Лю з «Турандот» на концерті у Ризі та в «Страдальній матері» Россіні на музичному фестивалі в Райнгау. Пізніше приєдналася до Філармонічного оркестру Нідерландського радіо на концертах на сценах TivoliVredenburg та Консертгебау18 September 2015 Utrecht 20 September 2015 Amsterdam RFO. Retrieved 2021-02-23.. Вона повернулася до Латвії з концертною програмою 14 листопада 2015 року в рамках відкриття Великого бурштинового концертного залу. 2016 року виконувала різні партії: Мімі в «Богемі» (Національний театр Мангейма), головна партія в «Нормі» (Трієстський театр Джузеппе Верді), Гіневра в «Аріоданті» (Лозаннська опера). Влітку виступила на музичних фестивалях з партіями з «Ідоменеї» Моцарта, «Травіати», а також замінила Соню Йончеву в концертних виступах «Таїс» на Зальцбурзькому фестивалі, дебютувавши в головній ролі поряд з Пласідо Домінго. У жовтні 2016 року повернулася до Метрополітен-опера в постановки П'єра Ауді «Вільяма Телля» та заспівала вперше Донну Ельвіру («Дон Жуан») того ж сезону.
У 2017 році вона дебютувала в «Марії Стюард», спочатку в трьох концертних виступах у Латвії, потім у постановці в Римі. Знову виступила разом з Домінго в «Травіаті» в Палаці мистецтв імені королеви Софії, Класика Пласідо Домінго в Печі (фестиваль, присвячений співаку) й Астана опера.
У сезоні 2017/18 Симфонічний оркестр Мюнхенського радіо назвала її першим в історії артистом-резидентом. Вони брали участь у трьох концертах: «Луїзі Міллер» у концертній версії, новорічному гала-концерті та концерті «Vive l'opera».
Особисте життя 2009 року ознайомилася з українським тенором Дмитром Поповим в Ризі. Вони одружилися 2010 року, і їхня донька Катріна народилася 12 березня 2011 року. Шлюб розпався до їхнього спільної участі в «Травіаті» у Відні у травні 2016 року.
2018 року вийшла заміж вдруге за аргентинського звукорежисера Едгардо Вертанесіяна, і разом вони заснували власний звукозаписний лейбл Prima Classic.
Визнання Отримувала призові місця на багатьох конкурсах.
1-ша премія на 4-му Міжнародному конкурсі оперних співаків у Франчакорті 1-ша премія та громадська премія на 5-му Міжнародному конкурсі оперних співаків у Римі 3-тя премія на Міжнародному співочому конкурсі у Барселоні 1-ша премія на 20-му Neue Stimmen Фонду Бертельсмана у жовтні 2007 року.
2009 року отримала нагороду «Видатні мистецькі досягнення» на щорічній премії Latvijas Gāze від Латвійської національної опери. 6 грудня 2016 року Раймондс Вейоніс за її культурні досягнення вшанував командором ордена Трьох зірок. У грудні 2017 року отримала срібну медаль Global Music Awards за свій альбом Россіні «Amor fatale». 2020 року названа «Артистом року» за версією International Classical Music Awards.
Дискографія Її перший сольний компакт-диск «Mozart Arias» зі Сперанцою Скаппуччі та Королівським Ліверпульським філармонічним оркестром випущений EMI (Warner Classics) у листопаді 2013 року. Наступний альбом «Amor fatale» — арії Россіні з Марко Арміліато та Симфонічним оркестром Мюнхенського радіо вийшов влітку 2017 року за сприяння BR-Klassik. З 2018 року записується на леблі на Prima Classic.
2013: Россіні: «Маленька урочиста меса», Антоніо Паппано (диригент), Оркестр Національної академії Санта-Чечилія (EMI) 2013: Моцарт: Оперні арії, Сперанца Скаппуччі (диригент), Королівський Ліверпульський філармонічний оркестр (Warner Music) 2015: Puccini: «Богема» наживо (Метрополітен-опера, Нью-Йорк) 2015: Россіні: «Вільгельм Телль», Мікеле Маріотті (диригент), Оркестр і хор Комунального театру Болоньї (DECCA, DVD) 2016: «Romance at the Met» (Met Opera on Demand) 2017: Россіні: «Amor fatale», Марко Арміліато (диригент), Симфонічний оркестр Мюнхенського радіо (BR-Klassik) 2018: Верді: «Луїза Міллер» (наживо), Іван Репушич (диригент), Симфонічний оркестр Мюнхенського радіо (BR-Klassik) 2018: Моцарт: «Милосердя Тіта» (наживо), Яннік Незе-Сеген (диригент), Камерний оркестр Європи, камерний хор RIAS (Deutsche Grammophon) 2018: «Спіріто», Джадер Біньяміні (диригент), оркестр і хор театру Массімо ді Палермо (Prima Classic) 2019: Верді: «Травіата», Чарльз Кастроново, Джордж Петеан, Міхаель Балке (диригент), Латвійський фестивальний оркестр, Державний хор Латвії (Prima Classic) 2020: «Вона» — арії французької опери, Міхаель Балке (диригент), симфонічний оркестр Санкт-Галлена (Prima Classic) 2021: «Кредо», Модестас Пітренас (диригент), Sinfonietta Rīga, Хор Латвійського радіо (Prima Classic)
Оперні ролі
Віолетта Валері, Травіата (Верді) Графиня де Фольвіль, Подорож до Реймсу, або Готель «Золота лілія» (Россіні) Мадам Кортезе, Подорож до Реймсу, або Готель «Золота лілія» (Россіні) Аглая, Тесей (Гандель) Anna Erisso, Магомет II (Россіні) Тетяна, Євгеній Онєгін (Чайковський) Адіна, Любовний напій (Доніцетті) Електра, Ідоменей, цар Критський (Моцарт) Анай, Моїсей в Єгипті (Россіні) Мікаела, Кармен (Бізе) Донна Анна, Дон Жуан (Моцарт) Лючія, Лючія ді Ламмермур (Доніцетті) Матильда, Вільгельм Телль (Россіні) Джульєтта, Ромео і Джульєтта (Гуно) Лейла, Шукачі перлин (Бізе) Фйорділіджі, Так чинять усі (Моцарт) Антонія, Казки Гофмана (Оффенбах) Мюзетта, Богема (Пуччіні) Лю, Турандот (Пуччіні) Мімі, Богема (Пуччіні) Норма, Норма (Белліні) Гіневра, Аріодант (Гендель) Вітеллія, Милосердя Тіта (Моцарт) Таїс, Таїс (Массне) Марія Стюарт, Марія Стюарт (Доніцетті) Донна Ельвіра, Дон Жуан (Моцарт) Маргарита, Фауст (Гуно) Луїза, Луїза Міллер (Верді) Амелія Грімальді, Симон Бокканеґра (Верді) Жанна, Жанна д'Арк (Верді) Анна Болейн, Анна Болейн (Доніцетті) Недда, Паяци (Леонкавалло) Дездемона, Отелло (Verdi)
Документальний фільм
«Talanta un gribas svētītā» (Благословенна талантом і волею), режисер: Зіта Камінська, в ефірі LTV1 7 вересня 2017 року.
Примітки
Посилання