Оптимі́зм — погляд на життя з позитивної точки зору.
Оптиміст стверджує: світ чудовий, з будь-якої ситуації є вихід, усе вийде добре, всі люди загалом хороші. Загальноприйнятою ілюстрацією оптимістичного підходу на противагу песимістичному є наполовину порожня (або наповнена) склянка з водою. Песиміст скаже, що вона наполовину порожня, а оптиміст, що наполовину наповнена.
Термін «оптимізм» походить від латинського optimum, що означає «найкращий». Бути оптимістом у традиційному розумінні слова означає очікувати найкращого з можливих сценарію розвитку подій у будь-якій ситуації.
У філософії оптимізм асоціюється з Готфрідом Лейбніцом, який вважав, що ми живемо в «найкращому зі всіх можливих світів».
Оптимізм релігійно-метафізичного порядку — це переконання в тому, що наш світ такий, який він є за даних обставин, що він є найкращим з усіх можливих світів, що при цьому все дійсне — розумне, підпорядковане розуму. Такого роду оптимізм ми знаходимо у Платона, стоїків, раціоналістів з їхньою упевненістю в безмежних силах розуму і пізнання, у філософії просвітителів, Лейбніца («Теодицея», 1710) і в філософії Гегеля (з його панлогізмом) і т. д. (див. Перфекціонізм).
Для песиміста Шопенгауера оптимізм є «мерзенним» способом мислення. Песиміст Гартман мислить більш помірковано: бездіяльний оптимізм веде до квієтизму, а оптимізм, пов'язаний з дією, — до активності.
Ніцше, попри трагічний характер його філософії, вимагає такого утвердження життя і буття, яке залишалося б збоку по відношенню і до оптимізму, і до песимізмуФилософский энциклопедический словарь. Ред.-сост. Е. Ф. Губский, Г. В. Кораблева, В. А. Лутченко. — М., 2005. — 576 с .
Примітки
Див. також
Ідеалізм Песимізм Реалізм
Джерела Оптимізм Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2
Література Т. Лютий. Оптимізм //
Посилання Життєрадісність //