Аллан Девід Блум (, Індіанаполіс, 14 вересня 1930 — Чикаго, 7 жовтня 1992) — американський філософ та антикознавець. Він був учнем Лео Штрауса в Чиказькому університеті і найбільш відомий завдяки своєму бестселеру 1987 року , який отримав широке висвітлення в американських ЗМІ. Кілька сотень тисяч примірників книги було видано в США, але вона не отримала широкого розповсюдження у Європі, зокрема в Україні. У ній Блум критикує ліберальну модель освіти епохи після Другої світової війни та засилля масової культури у свідомості людей. Він також відомий своїми педагогічними позиціями та перекладами Платона і Руссо.
Біографія Аллан Блум навчався в державних школах Індіанаполіса до 16 років. У цей час його сім'я переїхала до Чикаго, де Аллан Блум вступив до університету, здобувши ступінь бакалавра в 1949 році, магістра в 1953 році і доктора філософії в Комітеті соціальної думки в 1955 році. Там він зазнав значного впливу Лео Штрауса. Потім він навчався і викладав за кордоном, у Вищій нормальній школі в Парижі з 1953 по 1955 рік, де він брав уроки в Андре-Жана Фестужера та Александра Кожева і подружився з Ернестом Фортеном та Раймоном Ароном. У 1957 році він поїхав до Гейдельберга. Викладав в американських університетах Чикаго (1955—1960), Єльському (1960—1963) та Корнельському (1963—1970), а також у Канаді в Торонтському університеті (1970—1979).
Після Торонто Блум повернувся до Чикаго, де був призначений професором Комітету з соціальної думки () до своєї смерті в 1992 році. Блум був також відомим перекладачем Платона і Руссо. Серед його студентів були П'єр Манент, П'єр Гасснер та Френсіс Фукуяма.
Ймовірно, хворий на СНІД, Блум помер 7 жовтня 1992 року у віці 62 років після госпіталізації з виразкою та ускладненнями на печінку. На момент смерті він був співдиректором Центру досліджень теорії і практики демократії імені Джона М. Оліна ().
Особисте життя Аллан Блум був геєм, що відкрито не повідомляв про свою орієнтацію, проте й не приховував її від близького оточення.America's favorite right-wing moralist was a gay pedophile who died of AIDSBloom in LoveAllan Bloom and Souls Without Longing
Ідеї Аллан Блум вважав, що ліберальна освіта в поєднанні з ретельним вивченням великих класичних текстів є основою будь-якої хорошої освіти. У цьому сенсі він, схоже, дотримувався доктрини Мортимера Адлера, яку на кампусі Чиказького університету представляв його молодий президент . Мортимер Адлер і Роберт Мейнард Хатчінс, які думали про програму ліберальних студій, побачили, що «Великі книги» () є найкращим засобом для того, що є основним у західній культурі, і для того, до чого рефлексія може наблизитися на найфундаментальнішому рівні у постійних і важливих питаннях, що стоять перед людством.
Аллан Блум був твердо переконаний, що жодна людина не може по-справжньому дослідити життя, не займаючись серйозним вивченням і не менш серйозною практикою великих класичних текстів. Він був настільки переконаний у цьому, що доклав зусиль до опанування класичної грецької та французької мов, як для власного навчання, так і для викладання; Його переклади «Держава» Платона та «Еміля» Руссо дали поштовх багатьом подальшим дослідженням, але передусім у посмертній «Любові та дружбі» (), де Блум ділиться своїми прочитаннями Платона, а також Руссо, Джейн Остін, Стендаля, Флобера, Толстого, Шекспіра та Монтеня.
Див. також
Платон Жан-Жак Руссо Лео Штраус Александр Кожев Сол Беллоу
Примітки
Посилання
Andrew Patner, «Allan Bloom, warts and all», Chicago Sun-Times, 16 aprill 2000. Jim Sleeper, «Allan Bloom and the Conservative Mind», The New York Times, 4 septembre 2005.