Мико́ла Леоні́дович Огре́нич ( 8 грудня 1937 — 12 квітня 2000) — український оперний співак (тенор), соліст Одеського театру опери і балету, професор, ректор Одеської консерваторіїОдеська державна музична академія імені А. В. Нежданової, Член-кореспондент Академії мистецтв України (1997, Заслужений артист УРСР (1971), Народний артист УРСР (1975)Відомості Верховної Ради УРСР. Том 34. — К. Рада, 1975. — с. 566 , почесний громадянин міста Одеси (1998)Огренич Микола Леонідович Офіційний сайт міста Одеса. Дипломант Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. Глінки (1965), лавреат міжнародного конкурсу вокалістів у Вервьєр (7-а премія, 1969), лавреат міжнародного конкурсу імені П.Чайковського (1-а премія, 1970)Огренич Микола Леонідович Одеський Національний Академічний театр Опери та Балету.
Життєпис Микола Огренич 8 грудня 1937 року в с. Іванівка Одеської області, у багатодітній сільській родині.
У 1964 році закінчив Одеське музичне училище. З 1967 по 1969 рік Микола Огренич стажувався у Міланському театрі «Ла Скала».
1968 року закінчив Одеську державну консерваторію за фахом «сольний спів», клас професорки Ольги Благовидової.
У 1970 році здобув першу премію на Всесоюзному конкурсі імені М. І. Глинки.Іван ПОНОМАРЕНКО: «Поки є голос — буду співати». Газета «День», № 15, четвер, 25 січня 2001
8 грудня 1998 року Миколі Огреничу присвоєно звання почесний громадянин міста Одеси.
Ролі Андрій («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського) Петро («Наталка Полтавка» Лисенка) Лєнський («Євгеній Онєгін» Чайковського).
Примітки
Література Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.II. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.252
Посилання
75 років від дня народження М. Л. Огренича Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової Огренич Микола Леонідович Національна академія мистецтв України Прес-центр Укрінформ