Юнгерманія густюща (Jungermannia confertissima) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales).
Таксон вважається синонімом до Solenostoma confertissimum (Nees) Schljakov
Поширення Батьківщиною є Європа, Азія, Північна Америка.
Середовищем існування Jungermannia confertissima є гірські райони, від вологих до мокрих, від світлих до сонячних місць на ґрунті та скельних детритах, у відкритих піонерних місцях, таких як насипи шляхів, поверхні ерозії, наноси, тріщини на берегах струмків, також у захищених ущелинах скель або на снігових ґрунтах, рідше безпосередньо на скелях.
Характеристика Це від висхідних до прямовисних, від малих до середніх розмірів утворюють густі килимки від жовто-зелених або зелених до коричневих; вони рідко ростуть між іншими видами моху. Нижня сторона стебла вкрита численними ризоїдами. Щільні бокові листки помітно більші вшир та дещо порожнисті. На одну клітину листка припадає приблизно від 4 до 11 масляних тілець від сферичних до витягнутих. Вид однодомний. Спорогони поширені. Виводкові тіла відсутні.
Примітки
Джерела Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5. Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8. Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.