Geosciurus inauris — вид вивіркових гризунів, що зустрічається в більшості посушливіших частин південної Африки від Південної Африки до Ботсвани та Намібії, включаючи національний парк Етоша.
Опис Geosciurus inauris має чорну шкіру з шерстю з коротких жорстких волосків без підшерстя. На спині шерсть кольору кориці, а обличчя, низ живота, боки шиї та черевні сторони кінцівок біліSkurski, D., J. Waterman. 2005. "Xerus inauris", Mammalian Species 781:1–4.. З боків його тіла є біла смуга, яка тягнеться від плечей до стегон. Очі досить великі, навколо них є білі лінії. Хвіст сплощений на спині та знизу, вкритий білим волоссям і двома чорними смугами біля основиSkinner J. D., R. H. N. Smithers. 1990. The mammals of southern African subregion, University of Pretoria.. Статевий диморфізм незначний. Самці зазвичай важать 423–649 грамів, що на 8–12 відсотків більше, ніж самиці (444–600 грамів)Lynch C. D. 1983. "The mammals of the Orange Free State", Memoirs van die Nasionale Museum 18:58–60.. Самці капського ховраха мають загальну довжину 424–476 міліметрів, а самиці – 435–446 міліметрів. Зубна формула: 1.1.0.0 / 1.1.3.3Zumpt I. F. 1970. "The ground squirrel", African Wild Life 24:115–121..
Розповсюдження Geosciurus inauris поширений на півдні Африки: Ботсвана, ПАР, Лесото та НамібіяHerzig-Straschil B. 1979. "Xerus inauris (Rodentia, sciuridae)-an inhabitant of arid regions of southern Africa", Folia Zoologica 28:119-124.. Його ареал охоплює більшу частину Намібії, але відсутній у прибережних регіонах і на північному заході. Ці гризуни мешкають у центральній і південно-західній частині Калахарі в БотсваніSmithers R. H. N. 1971. The mammals of Botswana, Salisbury, Rhodesia, Museum Memoirs No. 4.. У Південній Африці його можна знайти в центральних і північно-центральних районах.
Поведінка й екологія Geosciurus inauris живуть переважно в посушливих або напівпосушливих районах. Вони вважають за краще жити на травах і луках з твердим грунтом. Їх також можна знайти в чагарниках уздовж полів, на заплавах і в сільськогосподарських районах. Geosciurus inauris зазвичай активні вдень і не впадають у сплячку. Це рийні тварини, які риють і живуть у скупченнях нір площею близько 700 квадратних метрівWaterman, J. M. 1995. "The social organization of the Cape ground squirrel (Xerus inauris; Rodentia: Sciuridae)". Ethology 101:130–147. з 2–100 входами. Нори служать для захисту від екстремальних температур на поверхні, а також від хижаків. Тим не менш, більшу частину дня вони харчуються на поверхні. Geosciurus inauris затінюють голову і спину своїм пухнастим хвостом. У літні місяці Geosciurus inauris, як правило, залишають нори раніше вранці, щоб уникнути спеки, а в зимові місяці температура їхнього внутрішнього тіла швидко підвищується після виходу з нір.
Geosciurus inauris їдять цибулини, фрукти, трав'янисті рослини, комах і чагарники. Вони щодня добувають їжу і не накопичують її. Тваринці зазвичай не потрібно пити, оскільки отримує достатньо вологи з їжі. Щоденна діяльність гризуна складається з приблизно 70% годування, 15-20% пильності та близько 10% спілкування.
Нори Geosciurus inauris також використовуються сурикатами та жовтими мангустамиWaterman, J., J. Roth. 2007. "Interspecific associations of Cape ground squirrels with two mongoose species: benefit or cost?". Behavioral Ecology and Sociobiology, 61(11):1675–1683.. Хижаками ховрахів є шакали, змії та вараниBelton, L., N. Ball, J. Waterman, P. Bateman. 2007. "Do Cape ground squirrels (Xerus inauris) discriminate between olfactory cues in the faeces of predators versus non-predators?", African Zoology, 42(1): 135–138..
Примітки