Валерій Степанович Мельник — заслужений журналіст України, громадський діяч, краєзнавець, письменник, природоохоронець, фотограф
Життєпис Народився 10 лютого 1956 року у місті Луцьку.
У 1973 — 1990-му роках працював (з перервою на строкову службу) у Волинській обласній молодіжній газеті. Паралельно із роботою у волинській обласній молодіжній газеті здобув фах журналіста у Львівському державному університеті імені І. Я. Франка. Далі — певний час трудився завідувачем відділу екології при Волинському облвиконкомі, у бізнесі, керівником першої в системі Деркомлісгоспу України пресслужби державного підприємства «Волиньліс», у 2007—2016 роках — власним кореспондентом газети «Урядовий кур'єр» у Волинській області.
Член Національної спілки журналістів України з 1978 р. та Національної спілки краєзнавців України — з 2011 р.
Засновник торговельної марки «Золота стріла», (Ми знайшли собі роботу, на якій… працювати не треба!) що пропонує замовникам кілька тисяч видів власних дизайнерських розробок для лісового, мисливського та природно-заповідного господарства України, територіальних громад, музеїв, навчальних закладів. (Каталог продукції для оформлення держлісфонду, адмінприміщень підприємств лісового господарства … навчальних закладів, територій та приміщень об'єднаних територіальних громад — Київ, 2021 р., друкарня «Глянець», — 113 с.)
Нині — пенсіонер.
Громадська діяльність У 1980-х першим в області налагодив зв'язки із радянськими «зеленими», і спільно з колегами організував ряд підтриманих тисячами волинян масових природоохоронних акцій — «Посади свій ліс!» («…І знайшли скарб!» — газета «Молодий ленінець» за 14 квітня 1988 р.), «Озерні суботи» («Озерні суботи» — газета «Молодий ленінець» за 28 травня 1987 р.), «Я допоміг зоопарку!», «День екології Луцька», науково-практичну конференцію «Екологія і здоров'я людини» тощо. Вперше в Україні разом із зацікавленими партнерами організував і провів на Волині республіканський семінар журналістів – екологістів («Пребудьте нам вовіки незнищенні!» – газета «Сільські вісті» за 26 травня 1989р.)
На запитання придуманого ним освітнього "Лото «Природа» (Мельник В. Пропонуємо: виграйте велосипед! — Газета «Молодий ленінець» за 28 травня 1987 р.) у 1980-х одномоментно приходило в редакцію газети до 5 і більше тисяч читацьких листів. «У 1983 році у ній брали участь 3450 учасників, а в 1984 — вже більше 7 тисяч, — узагальнювало цей досвід Українське товариство охорони природи. — Але цифри ці можна сміливо подвоювати і потроювати. Адже відшукати правильні відповіді учасникам допомагали рідні, друзі, знайомі, і, відповідно, ті теж підвищували свою екологічну грамотність. (Буклет „Силой печатного слова. Пропаганда передового опита охраны природы в молодежных газетах“ — Київ, «Реклама», 1987 р.) Гра суттєво підвищила зацікавленість волинян темою захисту природи і підвищила рівень їхньої екологічної грамотності.
У 1990-му очолив масовий рух проти бездумного нарощування потужностей ядерної енергетики в Україні. В ході останнього в умовах тоталітарного суспільства в редакцію молодіжної газети надійшло понад 107 тисяч протестних підписів волинян.
Наслідком цього став депутатський запит на І З'їзді народних депутатів СРСР і уряд УРСР відмовився від будівництва 5 і 6 енергоблоків на Рівненській атомній станції. (Мельник В. „Зелені“ розпочинають і виграють. — Газета „Молодий ленінець“ за 6 січня 1990 р.). Спорудження якої, до речі, московським проектним інститутом спочатку планувалося на березі озера Світязь, (Мельник В. Люблю тебе, Волинь!.. — Луцьк, 2012, друкарня „Волиньполіграф“ — с.57). Після відмови керівництва області від цього АЕС розташували на карстонебезпечному майданчику, що прилягає до річки Стир.
За активну громадську позицію був обраний депутатом від виборчого округу № 1 Волинської обласної ради першого демократичного скликання; під час депутатської діяльності добився рішення ради про трикратне збільшення в області площі особливо цінних природних територій (ПЗФ), введення економічного механізму природокористування („забруднюєш — плати!“) та відновлення з метою збереження Шацького поозер'я однойменного адміністративного району.
Тоді ж на засіданні облвиконкому вперше публічно оголосив рівні радіаційно забруднення у Волинській області після катастрофи на Чорнобильській АЕС, що секретилися, і виступив за надання поліським районам регіону статусу потерпілих. („Дайте мені гробові!..“ — газета „Молода Волинь“ за 3 листопада 1990 р.)
У той же період виступив проти плану Волинського філіалу інституту „Укрдіпроводгосп“ збудувати у Любешівському районі систему польдерів і для цього спорудити тут 150 кілометрів гребель. (Молодий ленінець за 27 січня 1990 р.). Організована газетою кампанія громадського спротиву завершилася тим, що при підтримці Академії наук УРСР, авторитетного волинського водника Юрія Бахмачука з'явилася альтернативна пропозиція щодо регулювання водного режиму у цьому регіоні. (М.Грисюк. Чи варто… городити греблі? — Газета „Молодий ленінець“ за 6 жовтня 1990 р.). Тому постійна депутатська екологічна комісія обласної ради, яку тоді фактично очолював В. Мельник, ухвалила рішення відмовитися від першопочаткового задуму. А натомість взяти унікальні природні комплекси заплав Прип'яті та Стоходу під охорону держави. Нині на їхній базі створений природний національний парк.
Автор нової змагальної форми підготовки державної лісової охорони – першого „Положення“ про єгерське багатоборство, що не один рік проводилося на Волині, в інших областях. (Лісовий і мисливський журнал» № 5 за 2006 р.)
Ініціатор створення (2008 р.) Музею лісу в урочищі «Лопатень» колишнього Ківерцівського району, (У волинського лісу тепер є свій музей — Інтернет-ресурс «Волинські новини» за 20 жовтня 2008 року). Тут у роки Другої світової війни базувався очолюваний Д.Медвєдєвим партизанський спецзагін. А у 2018-му — спільно з керівником музею Валентиною Шульгач та краєзнавцем Степаном Войчиком трансформував присвячену червоним партизанам виставку в експозицію, яка правдиво розповідає про взаємні поборювання чотирьох політичних сил, що у роки Другої світової війни діяли на Волині.
Творчий доробок У загальнодержавній, обласній пресі та книгах опублікував сотні і сотні газетних, журнальних матеріалів та художніх творів на природоохоронну тематику.
Матеріали краєзнавчої тематики публікувалися, зокрема, у газеті «Урядовий кур'єр».
Підготував і у 2004 році опублікував у співавторстві монографію «Літопис волинського лісу. 988—2004». Книга стала першим в державі прикладом для системного вивчення і епічного показу конкретної сфери суспільної і виробничої діяльності.
У 2010 році на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та Глобального екологічного фонду підготував і випустив у світ двомовний (українська та англійська) фотоальбом «Заповідна Волинь», книгу «Шацький національний природний парк. Історія і сучасність»; на замовлення Шацької РДА — книгу «Шацьке поозер'я». У цих виданнях із маловідомими сторінками історії краю через фото органічно поєднане відображення унікального біорізноманіття і краси Волинського Полісся, проблем його збереження.
За запитом Бібліотеки Конгресу Сполучених Штатів Америки, що надійшов у місію ООН в Україні, два перших видання відправлені у цю мегаавторитетну книгозбірню світу.
Для творчого стилю В.Мельника характерні багатолітня відданість природничій і краєзнавчій тематиці, максимально глибоке дослідження обраної теми. А ще — логічний і лаконічний виклад матеріалу гарною літературною українською мовою, дуже активне застосування у книгах ілюстрацій — як з літературних та архівних першоджерел, так і власних. При цьому його фотографії, що використовуються при верстці книг, часто не тільки несуть додаткову цінну інформацію про досліджуваний об'єкт, а й мають високу мистецьку цінність. (Шегда Степан. Досліджує, пише, знімає, верстає… — Журнал «Журналіст України» № 4 за 2013 р.)
Новаторським у творчій діяльності В.Мельника є те, що при підготовці книг про Національні природні парки — Шацький та «Прип'ять — Стохід», Черемський природний заповідник він спільно з краєзнавцем Оленою Бірюліною започаткував традицію глибокого дослідження минулого територій, що набули статусу особливо цінних національного значення. На його переконання, повноцінне патріотичне і екологічне виховання майбутніх поколінь українців неможливе без очищення історії України від нашарувань тоталітарної ідеології.
Тому для відновлення історичної пам'яті народу активно працює із першоджерелами і спеціальною літературою, а також залучає до співпраці професійних дослідників-істориків. Як автор майстерно поєднує у своїх книгах опис минулого із сьогоденням.
Один із кількох українських фотографів, які постійно на професійній основі знімають дику природу. (Малімон Наталія. Валерій МЕЛЬНИК: Ми маємо чим здивувати світ! — Газета «День» за 14 лютого 2013 р.; Природа Волині у фото об'єктиві Валерія Мельника. — Сайт «Український лісовод», 23. 10. 2014 р.; Зубчук Катерина. Хочете побачити красу Волині? — Газета «Волинь-нова» за 24 жовтня 2014 р.; Малімон Наталія. У Луцьку — нова виставка фотографа-анімаліста Валерія Мельника — Газета «День» — 29 жовтня 2014 р.)
«Природничі» світлини В. Мельника регулярно використовували газети «День», «Волинь-нова», «Волинська газета», «Віче», «Лісовий та мисливський журнал» та інші видання.
У рамках Загальнонаціональної програми «Людина року Волинського краю'2010» В.Мельника визнано переможцем у номінації «Професіонал року (журналістика)». Показово, що його працю у цей період гідно оцінила і Національна спілка журналістів, яка визнала Валерія Мельника переможцем конкурсу «Кращий фотожурналіст» за 2010 рік. (Вітаємо з нагородою! — Газета «Урядовий кур'єр» за 18 липня 2013 р.)
У червні 2013 року В.Мельник став першим лауреатом створеної для увічнення пам'яті академіка Петра Тимофійовича Тронька (1915—2011) Всеукраїнської премії Національної спілки краєзнавців України (НСКУ). «Цією високою нагородою ми відзначили наших видатних краєзнавців, — зауважив на пленумі НСКУ її голова член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт. — І це не випадково. Адже успішне творення нашої державності неможливе без правдивої історії України, виховання почуття патріотизму». (Там же).
Захоплення Бджільництво, рибальство, мисливство, краєзнавство, туризм.
Нагороди Почесне звання «Заслужений журналіст України» (2013 р.). Ювілейна медаль «Двадцять років Незалежності України» (2011 р.). Ювілейна медаль «Двадцять п'ять років Незалежності України» (2016 р.). Лауреат Міжнародного конкурсу екранних мистецтв «Кінотур-2007». Подяка Прем'єр-Міністра України (2009 р.) Почесна грамота Державного комітету лісового господарства України (2002 р.). Почесні грамоти Волинської ОДА (2009, 2011 рр.). Почесні грамоти Волинської обласної ради (2014, 2021 рр.). Почесні грамоти Луцької міської ради (2015, 2016 рр.). Почесна грамота Національної спілки краєзнавців України (2006 р.). Подяка ПРООН — ГЕФ (2006 р.). Відмінник охорони природи УРСР (1984 р.) Почесний член Українського товариства мисливців та рибалок (1991 р.). Золота медаль української журналістики (2011 р.). Всеукраїнська премія Національної спілки краєзнавців України імені академіка Петра Тронька.
Бібліографія
Мельник Валерій. «Листи молодому мисливцю» — Луцьк, видавництво «Надстир'я», 2002 р. — 296 с. Мельник Валерій. З історії охорони природи на Волині. — Луцьк, "Надстир'я, 2002 р. —152 с. Мельник Валерій, Колісник Богдан «Літопис волинського лісу. 988—2004» (2004 р.) — Луцьк, видавництво «Волинська обласна друкарня», 2004 р. — 320 с. Мельник Валерій, Матейчик Василь, Найда Володимир. «Перлина Європи — Шацькі озера» – Луцьк, друкарня «Друкмаркет», 2007, 2008, 2009 рр. — 48 с. Мельник Валерій, Бірюліна Олена. "Національний природний парк «Прип'ять — Стохід» — Луцьк, ПВД «Твердиня», 2009 р. — 48 с. Мельник Валерій, Мігас Ростислав. Охорона природи на Волині. — Луцьк, поліграфічно-видавничий дім (ПВД) «Твердиня». — 48 с.