Ypsiloichthys sibelleae — викопний вид променеперих риб, що існував у пізній крейді (сеноманський ярус, 100-94 млн років тому). Описаний у 2023 році.
Скам'янілості Викопні рештки риби виявлені у вапнякових відкладеннях Саннінської формації у селі Хакель на заході Лівану. Біло виявлено майже повний скелет, що зберігся у бічному розрізі, за винятком деяких елементів даху черепа і каудального відділу.Novataxa
Назва Родова назва Ypsiloichthys походить від грецьких слів «ypsilos» — «глибокий» і «ichthys» — «риба», та вказує на високі та глибокі спинний і анальний плавники. Видовий епітет «sibelleae» присвоєно на честь Сібелли Максуд (Sibelle Maksoud), яка працює над детальним дослідженням місця, звідки походить ця риба.
Опис Це помірних розмірів глибокотіла костиста риба, для якої характерні високі спинний і анальний плавці та вилоподібний хвостовий плавець. Циклоїдна луска вкриває все тіло та основи спинного, анального і хвостового плавців.
Надочниці відсутні, а щелепи беззубі. Добре розвинений висхідний відросток передщелепної кістки та тонка верхня щелепа з добре розвиненим суглобовим мищелком. Дві великі надщелепні кістки, задня з відростком, що виходить по дорсальному краю передньої. Вхід нижньощелепного сенсорного каналу на зовнішній стороні кутової кістки. Зчленівна і кутова кістки — зрощені. Грудний пояс і плавці розміщені низько на боці. Наявний тазовий пояс, а плавці з'єднані з грудним поясом. Присутні крилоподібні передні розширення кількох перших гемальних колючок. Наявні великі напівкруглі перші дорсальні та анальні птеригіофори. Нервові та гемальні дуги зчленовані з центрами. «Z»-подібні або ступінчасті сегментовані промені хвостового плавця.
Таксономія Ypsiloichthys має спільні риси (глибоке і стиснуте тіло з видовженими і високими спинним і анальним плавниками, беззуба верхня щелепа і синусоїдальний хребетний стовп) як з Tselfatiiformes, так і з Araripichthys, що ускладнює його розміщення серед костистих риб. Він поділяє з Abisaadichthys з родини Protobramidae (Tselfatiiformes) аутогенний ретроартикулярний суглоб, а з Araripichthys — передщелепні кістки з довгим висхідним відростком, добре розвиненим верхньощелепним суглобовим відростком і двома надщелепними суглобами. Крім того, Ypsiloichthys демонструє деякі унікальні ознаки (тонка верхня щелепа з двома великими надщелепними кістками, зрощені зчленівна та кутова кістки, мандибулярний сенсорний канал, що відкривається на зовнішній стороні кутового суглоба, перший дорсальний птеригіофор має таку ж збільшену напівкруглу пластинку, як і перший анальний птеригіофор), що обґрунтовує його родовий статус.
Для подальшого розміщення Tselfatiiformes, Araripichthys і Ypsiloichthys в межах Teleostei потрібен подальший філогенетичний аналіз.
Примітки