Андрі́ївка — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить .

Географія У Андріївці налічується 3 вулиці та 1 провулок.

Вулиці: Леніна, Перемоги, Шевченка.

Провулки: Жовтневий.

В розмовній мові населення поширені такі назви кутків села: Хуторок (вул. Шевченка) Тамківка, Тамківщина (частина села неподалік лісу)

Археологічні розвідки

Кільцеподібне городище з двома виходами (на пд.зх.пд. та сх.), захищеними системою бічних валів; діаметр головного валу 86,5 метрів; поблизу нього з південного боку ще один круглий вал.Записки Императорского общества, 1895

На околиці Андріївки, на мису, утвореному балкою і правим берегом річки Турії, розташоване поселення Трипільської культури етапу ВІІ, відкрите в 1930-х роках С. С. Гамченком та обслідуване О. В. Цвек в 1987 році. Площа поселення — близько 80 га. Тут виявлено залишки наземних жител, кераміку із заглибленим орнаментом та розписом.«Дикого поля» у наших краях ніколи не було… // «Народна правда», 04.09.2010

Історія

Новий час

На початку XVIII століття поблизу села розміщувалась резиденція князів Любомирських. У 1849 році руїни їх родового замку місцеві селяни показували досліднику Олександру Тулубу. Ці руїни зберігались до XX століття.

В 1772 році у селі споруджена дерев'яна Покровська церква. Метричні книги з записами про хрещення та народження, вінчання та відспівування з 1780 року нині знаходяться в Одеському обласному архіві , з 1795 року — в Кіровоградському обласному архіві. Матеріали перепису населення 1858 року — ревізькі казки, знаходяться в Херсонському обласному архіві. Дані про окремі родини та матеріали перепису населення 1858 року можна знайти на сімейному сайті «Рід Чорноіван».

В метричних книгах до 1807 року Андріївка виступає як слобода. 1808 року вона переходить у власність князя Любомирського і стає центром Андріївської волості. У 1831 році вже згадується як володіння панів Висоцьких, у 1837 році — панів Лопухіних, у 1840–1856 роках — генерал-лейтенантші Удом, а в 1858 році її онука Миколи Петровича Лопухіна.

Відповідно до ревізької казки 1858 року тут налічувалось 254 особи чоловічої статі та 244  — жіночої, тобто 498 осіб.

Відповідно до метричних книг, у 1872 році в селі лютувала холера. Смерть за рік (здебільшого у літні місяці) забрала 95 осіб, у той час як попереднього року — 20 осіб, а наступного — 30 осіб.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Андріївської волості мешкало , налічувалось 125 дворових господарств, існували православна церква, школа, 4 крамниці, броварня та цегельня, за 6 км зводилася православна церква.

XX століття

Про тодішнє життя в Андріївці можна довідатися зі спогадів тодішнього мешканця Л. М. Чорноівана на сайті «Рід Чорноіван»

В 1923–1931 роках у селі існувала комуна «Надія», для членів якої був споруджений будинок на сім родин.Чорноіван О. Комуна (коментарі свідчень очевидця) // «Новомиргородщина». — № 30 (9213). — 27 липня 2013. — С. 7.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 309 осіб, з яких 128 чоловіків та 181 жінка.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 310 осіб.

Станом на 2014 рік у Андріївці мешкало 189 осіб.Одним абзацом // «Новомиргородщина», № 23 (9258). — 07 червня 2014. — С. 2., а станом на 1 січня 2015 року— 182 особи.

Динаміка населення18581886200120142015 498 619 310 189 182

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 94,52 % російська 5,16 % молдовська 0,32 %

Покровська церква

В селі знаходиться Покровська церкваСвято-Покровська церква с. Андріївки, збудована в 1910 році, про що свідчить напис на надгробку ініціатора будівництва Новицького Леопольда Леопольдовича. Будівництво церкви тривало протягом 1905-1910 років.

Реєстрація статуту церкви проведена рішенням Кіровоградського облвиконкому № 56 від 15 лютого 1990 року. Церква знаходиться на обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним номером 217-Кв (згідно з розпорядженням голови Кіровоградської ОДА № 261-р від 7 серпня 1997 року).Дані про мережу церков і релігійних організацій в Новомиргородському районі станом на 1 січня 2009 року. Сектор з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та у справах преси і інформації апарату Новомиргородської райдержадміністрації.

<small>Покровська церква<small>Надгробок засновникабудівництва церкви<small>Напис на надгробку

Галерея

<small>Сільський клуб<small>Будинок в центрі села<small>Вулиця Шевченка — віддаленачастина села

Пам'ятники

НазваРозташуванняДата встановленняФотоКороткі відомостіМісцевим мешканцям, загиблим у Другій світовій війні, пам'ятникПоблизу сільського клубуНа пам'ятнику встановлений сучасний стенд зі списком всіх загиблих воїнів села.

Відомі люди

Бойко Іван Кіндратович (1922—1987) — краєзнавець, громадський діяч, лінгвіст. Литвин Віталій Свиридович (1927—2009) — художник . Павлущенко Марія Леонтіївна (1892—1974) — український педагог, кавалер найвищої нагороди СРСР. Пастушенко Аркадій Юхимович (1934—1983) — прозаїк, член Спілки письменників України. Чорноіван Іван Маркович (1880—1960) — український педагог. Тамко Олексій Олександрович (1925—2009) — поет та письменник, репресований, а згодом реабілітований. Тарасенко Петро Порфирович (1927—2005) — український майстер художньої кераміки.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Примітки

Джерела Тулуб А. Златополь // Современник. — № 11. — Т. 24. — 1850. Історія Новомиргородського району / автор — упорядник О. В. Мокрицький; голова ред. кол. М. В. Чепіжак. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — С. 32. — ISBN 966-583-149-6.

Посилання Погода в селі Андріївка