Чарльз Ґ(рандісон) Фінні (1 грудня 1905, м. Седалія, штат Міссурі, США — 16 квітня 1984, м. Піма (), округ Ґрем штату Аризона, США) — американський журналіст, редактор новин та письменник-фантаст, правнук євангеліста , на честь якого і був названий батьками. Відомий переважно своїми творами у жанрі фентезі та фантастики жахів. Його перший роман і найвідоміший твір «» (, 1935) справив великий вплив на інших письменників і був екранізований у 1964 році. Його твори публікувалися в престижних журналах, таких як The New Yorker і Harper's та отримав одну з Національних книжкових премій «Inaugural National Book Awards» в номінації найоригінальніша книга 1935 року. "Books and Authors". The New York Times. April 12, 1936 (p. BR12). "Lewis is Scornful of Radio Culture: ...". The New York Times. May 12, 1936 (p. 25).
Життєпис Фінні народився в Седалія, штат Міссурі. Навчався в університеті Міссурі. У 1920-х роках він жив у Китаї, де служив у Тяньцзіні з 1927 по 1929 рік Charles Finney. The Old China Hands. Doubleday & Company, Inc., 1961 (p. 59). у складі роти Е у 15-му піхотному полку армії США армії Сполучених Штатів.FINNEY, Charles: The Old China Hands. Nueva York: Doubleday & Company, Inc., 1961; p.59UPI obituary. The New York Times. April 19, 1984.
Після військової служби він повернувся до Сполучених Штатів і працював редактором Arizona Daily Star «» у Тусоні, штат Аризона, з 1930 по 1970 рік
У своїх спогадах він зазначає, що саме Тяньцзіні протягом 1929 року було задумано роман, який зробить його дуже популярним: Цирк доктора ЛаоTítulo original: The Circus of Dr. Lao., за який він отримав Національну книжкову премію в 1935 році.
Деякі документи Фінні, листування та фотографії, зібрані в спеціальних колекціях Головної бібліотеки Університету Аризони, номер колекції: AZ 024, Документи Чарльза Ґ. Фінні, 1959-1966. Архів містить надруковані рукописи «Проповідь у Каса Гранде», «Ізабель Незбагненна», «Вбивство пір’ям», «Нічний плазун», «Приватний принц», «Анабазис у мінорній тональності», «Руки старого Китаю», і «Закуті привиди».
Вплив на інших авторів
Твори Фінні, особливо Цирк доктора Лао, мали помітний вплив на багатьох знаменитих авторів фентезі та фантастики жахів. Зокрема Рей Бредбері захоплювався романом і включив його до антології «Цирк доктора Лао та інші неймовірні історії» ; у романі самого Бредбері «» () дія сюжету відбувається в обставинах надприродного цирку.
Інші автори також заявляли про своє захоплення Фінні та писали твори, присвячені його персонажам, стилю чи ситуаціям, як-от у «Від справедливого до середнього» (; 1959) , у романі «Сліпі голоси» (; 1978) Тома Рімі,FINNEY, Charles G. en Браян Стейблфорд: The A to Z of Fantasy Literature. Scarecrow Press, 2005; p. 150. у вдало екранізованому романі «Останній єдиноріг» (; 1968) Пітера С. Біґла DUNN MACRAE, Cathy: Presenting Young Adult Fantasy Fiction. Twayne Publishers, 1998; p. 324. чи у книзі «Часове місто» (, 2009) Джонатана Летема відчувається істотний вплив книг Фінні.RENAUD, Jeffrey: «Lethem Exits the Unknown with Omega» , Comic Book Resources, 18 de julio de 2008. Consultado el 18 de octubre de 2010.
Екранізації «Цирк доктора Лао» був екранізований у 1964 році під назвою «7 облич доктора Лао»Título en español y ficha de la película según FilmAffinity. (оригінальна англійська назва — «»).Ficha de la película en IMDb. Режисером виступив Джордж Пел, сценаристом був , а головну роль виконав . Фільм був номінований на «Оскар» за найкращі спецефекти в 1964 році, а його гример () отримав почесного «Оскара» за роботу над цим фільмом.
Вибрані твори
Книги
Цирк доктора Лао ( 1935) Нечестиве місто (, 1937) Повз кінець тротуару (, 1939), збірка Закуті привиди (, 1964), збірка Руки старого Китаю (, 1961), мемуари про службу в армії 15-го піхотного полку в Тяньцзіні, Китай Чарівник з Маньчжурії ( 1968)
Твори короткої форми
«Прокляття Айови» (), Гарперс меґезін, липень 1958 "Charles G. (Charles Grandison) Finney". Harper's Magazine (harpers.org). «Життя і смерть західного гладіатора» (), Harper's Magazine, жовтень 1958 «Гілашріки» (), Мегезін Фентезі & Сайнс фікшн, жовтень 1959 р. «Нічний плазун» (або «Нічний краулер»; ), Нью-Йоркер, 5 грудня 1959 року «Приватний принц» (), Нью-Йоркер, 24 червня 1961 р «Анабазис у мінорній тональності» (), Нью-Йоркер, 26 березня 1960 р «Проповідь у Каса Гранде» (), Пойнт-Вест, вересень 1963 р «Ізабель Незбагненна»,» (), Гарперс меґезін, 228:1367 (квітень 1964) стор. 51–58 «Вбивство з пір'ям» (), Гарперс меґезін'', 232:1391 (квітень 1966) стор. 112–13
П'єси Проект номер шість (1962)
Примітки