У працях давньогрецького літописця Геродота, словосполучення земля і вода використовується для представлення вимоги Перської імперії умовної данини від міст або людей, які їм здалися.

Застосування в оповідях Геродота У книзі четвертій, Геродот вперше згадує термін земля і вода у відповіді царя скіфів Іданфірса перському цареві Дарію. У книзі 5 повідомляється, що Дарій послав глашатаїв, вимагаючи землі та води від македонського царя Амінти I, що той прийняв.Joseph Roisman, Ian Worthington. «A companion to Ancient Macedonia» John Wiley & Sons, 2011. pp 343—345 Це також було запропоновано афінському посольству до Артаферна 507 року до н. е., яке також підкорилося. У 6-й книзі йдеться, як Дарій розіслав герольдів по всій Греції, вимагаючи землі та води для царя. Було небагато міст-держав, які відмовилися. У книзі 7 він розповідає, що коли перси відправили посланців до спартанців та афінян, вимагаючи звичного знаку капітуляції ― жертвування землі та води, спартанці кинули їх у криницю, а афіняни скинули в ущелину, натякаючи, що впавши на дно, вони могли «Набрати їх собі».Herodotus The Histories, Book Seven, section 133.

Незадовго до другого перського вторгнення Ксеркса в Грецію, спартанці добровільно послали двох чоловіків знатного походження в Сузи для страти, як спокуту за смерть герольдів Дарія.«Двоє спартанців знатного походження і великого багатства, Спертій, син Антеріста, і Буліс, син Ніколая, з власної волі взяли на себе зобов'язання спокутувати перед Ксерксом провину вісників Дарія, які були вбиті в Спарті. Після цього спартанці відправили цих людей на страту до Мідії.» в Ця самопожертва сталася невдовзі після закінчення правління Дарія, коли Ксеркс мав вторгнутися до Греції під час Другої перської навали. Як пише Геродот: «До Афін і Спарти не послав Ксеркс вісників вимагати землі, і ось чому: коли Дарій раніше посилав людей з тією самою метою, то в одному місті прохачів кинули в яму32 , а в іншому - в колодязь, і наказали нести звідти землю та воду цареві. З цієї причини Ксеркс не послав жодної вимоги. Яке лихо спіткало афінян за те, що вони так вчинили з вісниками, не можу сказати, крім того, що земля їхня і місто їхнє були спустошені...» Це не задовольнило Ксеркса, який покарав греків, розгромивши спартанську армію та зруйнувавши Афіни.Holland, pp. 305—306

Тлумачення Вимога землі та води означала те, що ті, хто здався персам, відмовлялися від усіх своїх прав на власну землю та всі багатства землі. Давши землю і воду, вони визнали перську владу над усім; навіть їхні життя тепер належали цареві персів. Потім стануться перемовини, щоб визначити зобов'язання та переваги підкорених.

Словосполучення «земля і вода» навіть у теперішній грецькій мові символізує безумовне підпорядкування завойовнику.

За словами сучасного історика Дж. М. Балсера, значення землі та води полягає в тому, що вони були зороастрійськими знаками та символізували васальну залежність від Перської імперії. «Перські герольди мандрували Грецією, вимагаючи визнання перського сюзеренітету та зороастрійських символів землі та води, знаків васалітету…».J. M. Balcer, «The Persian Wars Against Greece: A Reassessment», Historia;; 38 (1989) p. 130

Однак, згідно з новим дослідженням Деніела Бекмана, приношення «землі та води» походить від неоассирійських звичаїв, що значило насильницьке завоювання міста, тоді як в імперії Ахеменідів це символізувало мирне, добровільне підпорядкування державі-сюзерену.

Список літератури

Подальше читання

Посилання

Livius.org: Земля і вода