Степан Евстафьевич Сапеля́к (1951—2012) — советский и украинский поэт, прозаик и литературовед, публицист, правозащитник, общественный деятель. Участник «росохацкой группы». Член Национального союза писателей Украины (1991), международного ПЕН-клуба (1992), Украинского Хельсинкского союза (1987).
Биография Родился 26 марта 1951 года (по паспортным данным — 1952 года) в селе Росохач (ныне Чортковский район, Тернопольская область, Украина). Учился на филологическом факультете ЛГУ имени И. Я. Франко в 1969—1973 годах.
29 октября 1972 года после очередных арестов (Игоря Калинца и др.) написал открытое заявление на имя тогдашнего Генерального секретаря ЦК КПСС Л. И. Брежнева и Первого секретаря КПУ В. В. Щербицкого, в которой выразил несогласие против арестов и произвола украинской интеллигенции.
В 1972 году Сапеляк прислал в издательство сборник стихов, который один из рецензентов охарактеризовал как «националистический».
17 ноября 1973 году был исключён из комсомола, а потом и из вуза. С февраля 1973 года находится под следствием в Тернопольском КГБ, как участник молодежной подпольной группы, которая в ночь 22 января 1973 года в честь 50-годовщины Акта Соединения УНР и ЗУНР в Чорткове вывесили желто-голубые флаги и расклеили листовки с протестом и призывом: «освободить политзаключённых из советских тюрем и концлагерей». Следственными органами КГБ ему было инкриминировано «написание и изготовление» стихов тенденциозно националистических, порочат своим содержанием советский и общественно-политический строй Союза ССР", стихов антисоветского «клеветнического» содержания с целью «подрыва и свержения общественно-политического строя в СССР и отрыва Советской Украины от Союза…», а также обвинения в так называемой «антисоветской агитации и пропаганде».
19 февраля 1973 года арестован и 24 сентября 1973 года осужден Тернопольским областным судом по части 1 ст. 62 УК УССР («Антисоветская агитация и пропаганда») и ст. 64 («Организационная деятельность и участие в антисоветской организации») к 5 годам лишения свободы и 3 годам ссылки.
Наказание отбывал в тюрьмах городов Перми, Владимира, Северного Урала, Охотского побережья Хабаровского края и в Казанском централе. На ссылке был на Колыме и в Хабаровском крае.
В 1983 году «под гласным надзором» КГБ был поселён в пгт Безлюдовка на Харьковщине.
Умер 1 февраля 2012 года в Харькове.
Премии и награды 1993 год — лауреат Национальной премии имени Тараса Шевченко за сборник стихов «Долгий рваный крик»Про присудження Державних премій України імені Т.Шевченка: Указ Президента України // Літ. Україна. — 1993. — 11 берез.. 2002 год — лауреат премии имени Владимира Свидзинского за книгу «Страсти по любви», изданную харьковским издательством «Майдан»Островський Ігор. Поет у суспільстві // День. — 2002. — 11 жовтня.. 26 ноября 2005 года Степан Сапеляк за весомый личный вклад в национальное и государственное возрождение Украины, самоотверженность в борьбе за утверждение идеалов свободы и независимости, активную общественную деятельность награждён орденом «За заслуги» третьей степени. 18 ноября 2009 года за выдающийся личный вклад в отстаивание национальной идеи, становление и развитие Украинского независимого государства и активную политическую и общественную деятельность награждён Крестом Ивана МазепыУказ Президента України № 939/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Свободи». Лауреат премий имени Льва и Богдана Лепких (1995), имени Владимира Сосюры. почётный гражданин Тернополя (2011 год))
Публикации произведений
Сапеляк С. Борюкалися дві сили: Добірка віршів //К афедра. — 1988. — № 2. — С. 133—137. Сапеляк С. Звернення на захист ідеї творчої свободи в національній культурі // Кафедра. — 1988. — № 2. — С. 27-31. Сапеляк С. Герніка Чорнобиля; І озовімося — мій дім, мій храм: [Вірші] //Сучасність. — 1988. — № 7-8. — С. 15-20. Сапеляк С. З гіркотою в камені: Поезії // Сучасність, 1989. — 160 с. Сапеляк С. П’ята печать: [Вірші] //Сучасність. — 1989. — № 2. — С. 25-26. Сапеляк С. Вінніпег. Пам’ятник Т.Шевченкові (епістолярна елегія) // Сучасність. — 1990. — № 3. — С. 8-9. Степан Сапеляк. Скорботний сніг // Дзвін. — 1990, травень. — № 5. — С. 5-9. Сапеляк С. «Вмираємо і живемо…»: Вірш про Ураллаг //Кафедра: Літ.-мист. та наук.-попул. квартальник. — Торонто; Балтимор, 1990. — С. 63-66. Степан Сапеляк. Поезія скорбної України. Перед. Д. Павличка // Київ. — 1990, червень. — № 6. — С. 8-13. Сапеляк С. Тривалий рваний зойк: Поезії. — К.: Рад. письменник, 1991. — 187 с., іл. Степан Сапеляк. Недолею недолю віджену. Післямова С. Йовенко // Вітчизна. — 1991, вересень. — № 9 . — С. 9-13. Степан Сапеляк. Калинові Еллади // Основа. — 1993. — № 23 (1). — С. 84-97. Сапеляк С. Літописемність слова; Таїнство; Калинові еллади: [Вірші] // Тернопіль. — 1993. — № 1. — С. 8-9. Сапеляк С. Із недрукованого: [Вірші] // Русалка Дністрова. — 1993. — № 14 (серп.). Сапеляк С. П’ята печать; Елегія; Поверніться лицем до сонця; Непокора; Свобода; Життя; До терпіння; Пам"яті Є.Плужника; Монолог з минулим; До боягузів; Моє; Вигнання: [Вірші] // З облоги ночі: Зб. невільничої поезії України 30-80р.р. — К., 1993. — С. 268—385. Сапеляк С. Журбопис свободи: (лірико-драм. медитації) // Русалка Дністрова. — 1995. — № 3 (лют.). Сапеляк С. «Я свого серця не переступив…»: [Розм. з поетом вів В.Ханас] // Тернопіль вечірній. — 1995. — 22 квіт. Сапеляк С. Олівці-чарівці; Казочка про дрімайликів-калабайликів; Котики-воркотики-мяуанегдотики; Віршик; У калинки коло млинка: [Вірші] // Тернопіль. — 1995. — № 4. — С.93. Сапеляк С.Із шаблею і Вітчизною // Селянська доля. — 1996. — 1 січ., 20 січ. Сапеляк С. Три елегії у метаморфозах // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 2. — Тернопіль, 1991. — С. 71. Сапеляк С. «Я б нічого не міняв у своїм житті…»: [З творчого вечора] / Публ. В. Ханаса // Тернопіль вечірній. — 1995. — 24 трав. Сапеляк С. «Моя Україно, смертна Каро…»: [Бесіду вів В.Хмілецький] // Діалог. — 1997. — 25 жовт. Степан Сапеляк. Епістолярні елегії // Кур'єр Кривбасу. — 2006, січень. — № 194. — С. 82-107. Степан Сапеляк. Мазепа // Море. — 2006, лютий. — № 2. — С. 26-29.
Литература
Енциклопедії. Словники. Наукова. Методична.
Б. Мельничук. Сапеляк Степан Євстахійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 227—228. Від Бароко до постмодернізму. Збірник праць кафедри української та світової літератури. — Х.: Майдан, 2006. — С. 284. Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. Вид. 2-е // Львів: Світ, 1998. — С. 383. Літературна Харківщина. Довідник // Харків: Майдан, 1995. — С. 281. Не вмирає душа наша: Збірник матеріалів, присвячених 40-річчю від дня заснування Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка // Вид-во «Україна», 2002. — С. 165. Олесь Гончар. З високим ім’ям Кобзаря // Літературна Україна. — 1993. — 11.03. — С. 4. Репресії в Україні (1917—1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока // К.: Смолоскип, 2007. — С. 358. Ткачук М. П., Богдан Бойчук., Степан Сапеляк (компендій творчості поетів): Навчальний посібник // Тернопіль, 1994. Ткачук М. П. Інтерпретації: Скорботна пісня України (творчий портрет Степана Сапеляка) // Тернопіль, 1999. — С. 123—138. Універсальний словник енциклопедія / УСЕ // К.: Новий друк, 2003. — 3-е видання. — С. 1087. Український Правозахисний Рух. Документи й матеріали / Упорядкував О. Зінкевич / Смолоскип. Торонто-Балтимор, 1978. — С. 418—427. Хто є хто в Україні. Біографічний довідник // К.: Видавництво «К. І. С.», 2007. — С. 861. Шевченківські лауреати. 1962—2007: Енциклопедичний довідник / Автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. слова І. М. Дзюба, Р. М. Лубківський. — 2-ге вид., змін. і доп. — К.: Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6. — С. 508—509.
Антології. Збірники. Часописи.
Антологія української поезії ІІ половини ХХ сторіччя / Упорядик проф. Юрій Ковалів // К.: Гранослов, 2001. — С. 239—243. Білик О. «…В тюрмі був єдино за слово своє». («Житіє» Степана Сапеляка: жанр, композиційна структура) // Слово і час. — 1991, травень. — № 5. — С. 4-14. Богославень: Духовна поезія західноукраїнських авторів. — Тернопіль, 1994. — С. 393—398. Боян: Поезія’97. Збірник // К.: Укр. Письменник,1997. — С. 73-75. Великдень в українській поезії. Антологія / Упоряд. Н. О. Данилевська // Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2009. — С. 84. Віщий гомін: Укр. Поезія другої половини ХХ ст. / Упоряд. М. О. Сорока // К.: Грамота, 2003. — С. 283—300. Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі: Наукове видання // Львів,2008. — С. 4-6. З облоги ночі: Збірник невольничої поезії України 30-80 рр. // К.: Український письменник, 1993. — С. 378—385. Книга про матір. Антологія: Укр. Поети XIX—XXI ст. / Упоряд. В. Л. Чуйко // К.: Криниця, 2003. — С. 218. Мельничук Б. Степан Сапеляк — лауреат Державної премії України імені Т.Шевченка 1993 року // Тернопіль. — 1993. — № 4. — С. 25. Те ж: Голос народу. — 1993. — 20 берез. <small> ''Мовчан Павло. Слова, що виголошувались подумки // Сапеляк Степан. Тривалий рваний зойк. — К., 1991.</small> Поезія. 90’2: Збірник // К.: Рад. пис., 1990. — С. 43-47. Різдво в українській поезії. Антологія: християнські вірші // Ніжин: ТОВ «Видавництво „Аспект-Поліграф“», 2010. — С. 255—261. Слобожанська яса. Антологія громадянської лірики кінця XVII — початку XXI століть // Х.: Майдан,2006. — С. 777—786. Слобожанська муза. Антологія любовної лірики XVII-ХХ століть // Х.: Майдан, 2000. — С. 667—674. Слово благовісту: Антологія української релігійної поезії / Упоряд. Т. Ю. Салига // Львів: Світ, 1999. — С. 633—641. Степан Сапеляк — лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка 1993 року //Русалка Дністрова. — 1993. — № 7 (берез.).
Бібліографія«Репресовані письменники тернопільщини». Бібліографічний покажчик. Тернопіль — 2000 р.
Хроника текущих событий // Нью-Йорк: Хроника, 1974, вип. 33. — С. 34, 35, 47. ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1975, вип. 34. — С. 33. ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1976, вип. 42. — С. 34, 49-50. Страждання і невгнутість Степана Сапеляка // Визвольний шлях. — 1977. — № 3. — С. 302—305. С. Сапеляк. День молодого листя // Брюссель, 1978. ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 47. — С. 104, 106, 107, 119, 121, 132—133; вип. 48. — С. 60, 61, 64, 72, 75. ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1979, вип. 51. — С. 98. С. Сапеляк. З гіркотою в камені // Нью-Йорк: Пролог, 1989. С. Сапелякові «пропонують» покаятися: Матеріали і документи // Визвольний шлях. — 1981. — № 10. — С. 1194—1195. С. Сапеляк. Тривалий рваний зойк // К.: Радянський письменник, 1991. Якель Р. «Згустки безслів’я ставали табірною музою» // Молодь України. — 1991. — 3 лип. Габор Н. «Не думав, що маю долю гіршу, ніж інші, знав, що були страшніші долі…»: [Інтерв’ю] // Тернопіль вечірній. — 1991. — 3 лип. Скорботна пісня України: Творчий портрет Степана Сапеляка // Ткачук М. Богдан Бойчук. Степан Сапеляк (компедій творчості поетів): Навч. посібн. — Тернопіль, 1994. — С. 37-58. С. Сапеляк. Журбопис // Харків: Майдан, 1995. Г. Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960—1980-х років // К.: Либідь, 1995. — С. 142. Ліберний О. Галицький символ волі у Харкові // Свобода. — 1995. — 26 трав. Ткачук М. Скорботна пісня України: Штрихи до творчого портрета Степана Сапеляка // Дзвін. — 1995. — № 11-12. — С. 156—162. Барна В. У колі земляків // Літ. Україна. — 1995. — 10 серп. Барна В. Символ нескореності духу // Дзвін. — 1995. — № 7. — С. 159. Ліберний О. Галицький символ волі у Харкові // Свобода. — 1995. — 26 трав. Ліберний О. Іменем братів Лепких увінчані лауреати // Свобода. — 1995. — 18 квіт. До джерел любові і болю // Тернопіль вечірній. — 1996. — 26 черв. Мельничук Б. «Для мене найстрашніше — це плач дитини…» // Тернопіль вечірній. — 1996. — 26 черв.